Наши издания
- Просмотров: 1695
Луганский поэт с мировым именем
В библиографическом указателе собраны произведения и публикации известного украинского поэта и литературоведа, нашего земляка Василия Ивановича Голобородько к 60-летию со дня рождения, материалы о его жизни и творчестве.
Материалы группируются в разделах:
- Биографическая справка;
- Основные издания произведений;
- Произведения В. Голобородько на страницах периодических изданий;
- Публицистика и интервью;
- Литература о жизни и творчестве;
- Рецензии на произведения Василия Голобородько.
При составлении библиографического указателя использованы базы данных и каталоги универсальной научной библиотеки имени А. М. Горького. Материалы расположены в прямом хронологическом порядке. Указатель рассчитан на учеников, студентов, преподавателей, библиотекарей, а также всех, кто интересуется литературным творчеством выдающегося земляка В. Голобородько. Указатель издан в 2005 году.
Біографічна довідка
Василь Іванович Голобородько член Національної спілки письменників України з 1988 року, народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. Середню школу-інтернат закінчив 1963 році. В 1964 році вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на філологічний факультет, але в 1965 році був змушений покинути університет. В 1966 році Голобородько вдалося відновитися на навчання в Донецькому університеті, звідки на початку 1967 року він був відрахований за наказом ректора з формуванням мотиву ”за дії, несумісні зі званням радянського студента”. Василь Голобородько поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу І. М. Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація”, яка тогочасною владою вважалася націоналістичною та антирадянською.
Від 1968 до 1970 року перебував на військовій службі у будівельних загонах Далекого Сходу. Потім працював на шахті та в радгоспі у селі Адріанополі.
У 1963 році почав друкуватися в республіканській пресі, але перша його поетична книжка “Летюче віконце” була знищена органами державної безпеки (КГБ) колишнього СРСР.
В 1969-1986 роках твори Василя Голобородька перестали друкувати в Україні через існуючу офіційну заборону влади на друкування його творів та публічне згадування прізвища поета у засобах масової інформації.
В 1970 році у США (м. Балтимор) у видавництві “Смолоскип” була надрукована збірка віршів поета під назвою “Летуче віконце”, яка складалася із чотирьох окремих книжок.
А в Україні перша збірка поета “Зелен день” була надрукована київським видавництвом лише у 1988 році, за яку Голобородько був відзначений літературною премією ім. Василя Симоненка.
В 1990 році виходить збірка “Ікар на метеликових крилах”, 1992 році – збірка “Калина об Різдві”. Саме за ці дві збірки в 1994 році Голобородька було відзначено найвищою в Україні літературною нагородою – Національною премією ім. Тараса Шевченка.
В 1999 році з друку вийшла поетична книжка під назвою “Слова у вишиваних сорочках”.
Через три роки у харківському науковому видавництві “Акта” вийшла друком книжка “Українські птахи в українському краєвиді”.
До 2001 року Василь Голобородько проживав у селі Адріанополі, після того в місті Луганську.
У жовтні 2001 року поет прийняв участь у Міжнародному фестивалю авторів в Торонто.
Вищу освіту здобув у Луганському національному педагогічному університеті ім. Тараса Шевченка. У 2002 році отримав звання магістра за дослідження семантики українських казок.
Ім’я Василя Івановича Голобородько відомо не тільки на Україні, але за її межами. Книги поета рідною мовою і в перекладах на інші можна знайти в бібліотеках Мельбурна, Вашингтона, Ріо-де-Жанейро, Торонто, Парижа, інших містах світу. Аналітичні статті, літературні розвідки про нашого земляка також зайняли належне місце в доробках багатьох літературознавців різних країн.
Його поезія – це життя, в якому поєднанні історія, пісні, душа та настрій народу, його вірші зринають з високостей вічності.
Поєзіє,
що ти є?
Ти – навіть не кровоспинне,
ти – навіть не обеззаражу вальне,
ти – навіть не анестезуюче.
Ти – клаптик бавовни,
що всотує в себе з задавлених ран
сукровицю, гній і відмерлу тканину,
щоб відразу після того бути
викиненим у помийницю –
побільшуючи собою
поклади світового смітника.
Лютий 95
Основні видання творів
1. Голобородько В. Летуче віконце: Вірші. – Париж: Смолоскип, 1970. - 60 с.
2. От Рабиндраната Тагора до Василия Голобородько: антология мировой литературы. - Белград, 1971.
3. Голобородько В. Зелен день: Вірші. – К.: Рад. письменник, 1988. - 86 с.
4. Голобородько В. І. Ікар на метеликових крилах: Вірші. – К.: Молодь, 1990. – 160 с.
5. Голобородько В. Нова кузня. Поштар Сталіна. Опромінені слова. Самовбивці. Творення вулія. Розпускання колгоспів. Вся Україна.: Вірші // Поезія-90: Зб. – К.: Рад. Письменник, 1990. – С. 5-12.
6. Голобородько В. Читання „Кобзаря”: Вірші // Найдорожчий скарб: Слово про рідну мову: Поезії, вислови. – К., 1990. – С. 314
7. Голобородько В. І. Соловейків теремок: Вірші. – К. : Веселка, 1991. - 14 с.
8. Gholoborodko I. Dia verde. – Сompanhia brasileira de artes graf icas. – Rio de Janeiro,1991. – 20 с.
9. Голобородько В. І. Калина об Різдві: Вірші. – К.: Укр. письменник, 1992. – 207 с.
10. Голобородько В. Хліб. Замовлення дощику. Грушка. Чистила мати картоплю. На косовиці. Мова рослин. По золотій нитці: Вірші // Літературна Луганщина. – Л., 1992. – Вип. 1. - С. 57-60, фот.
11. Голобородько В. Балада про кривавих солов’їв: Вірші // Literaturum. 11 Sonderdruck. Dichterstimmen aus der Ukraine – Dornemweg einer Literatur. – Heft 14/1993 Kranichfelder verlfg. – С. 14-21.
12. Голобородько В. Посіваьником через усе життя: Автобіографія // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К., 1994.- Кн. 3. – С. 523-533.
13. Голобородько В. Хлопчик малює літо: Вірші. – К.: Веселка, 1995. – 8 с.
14. Голобородько В. Живі і мертві. Кривавий танець: Вірші // Великодній дзвін. - Луганськ, 1996. – С. 5 – 6.
15. Голобородько В. Слова у вишиваних сорочках: Вірші. – К. : Укр. письменник, 1999. – 110 с. – (Сучасна укр. література).
16. Голобородько В. Посівальник : Вибрані поезії. – Луганськ: Альма матер, 2002. – 80 с.
17. Голобородько В. І. Українські птахи в українському краєвиді. – Х.: Акта, 2002. - 166 с.
18. Голобородько В. І. Грушка. Човни проліскові. Глечик на двох. Толока. Золоті глечики груш. Голова. Криваві солов’ї. З дитинства: хліб. З дитинства : піч. Біле кохання. // Жайвори над Луганщиною. – Луганськ, 2004. – Ч. 2. – С. 29- 42
Ми йдемо
Ми йдемо по Україні:
від степів до гір,
від лісів до морів – звідусіль виходимо на прадавні шляхи,
і немає нам ліку.
Ми чинимо волю наших прадідів,
це вони нас послали у путь,
щоб ми йшли нашою віковічною землею
із нашими багатолюдними містами,
із нашими тихомрійними селами,
із нашими золотоверхими церквами.
Ми гордо йдемо шляхами України:
ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди,
щоб подивитись на нас, гордо йдучих,
ви, які визираєте з-за рогу, як вороги,
щоб подивитись на нас, гордо йдучих, -
йдемо дорогами України.
Ми йдемо,
не вимагайте від нас доказів нашої прихильності до руху,
не вимагайте пояснень причин, що привели нас у рух.
Марна ваша справа – виставляти проти нашої ходи
контраргументи, що ви їх здобуваєте із мертвих джерел,
намагаючись зупинити наша ходу,
марна ваша справа - ми йдемо.
Ми, йдемо по Україні,
пов’язані вишиваними дівочими руками рушниками, і радість сяє в наших очах.
Твори В. Голобородька на сторінках періодичних видань
19. Голобородько В. Летюче віконце // Дніпро. - 1965. - № 12. – С. 105.
20. Голобородько В. Золоті глечики груш // Жовтень. - 1965. - №1. - С.81 – 83.
21. Голобородько В. Вірші // Ранок. – 1967.- № 8. - С. 5.
22. Голобородько В. Пастух квітів // Вітчизна. – 1968. -. № 9. - С.19 – 22.
23. Голобородько В. Гребовиця. Під крилом: Вірші // Україна. - 1986. - № 22. - С. 13.
24. Голобородько В. По золотій нитці: Вірші / Передм. Г. Штоня //Київ. - 1987.- № 2.- С. 2.
25. Голобородько В. Вишневе дерево, сорочка мережками вишивана // Україна. - 1986. - № 7. - С. 1.
26. Голобородько В. І. Квітка без назви: Вірші // Вітчизна. – 1987.- № 9. - С. 17.
27. Голобородько В. Я вылеплю день из солнца: Стихотворения / Вступ. ст. Н. Выграновского // Пионерия.- І987.- № 10. - С. 30 – 31. Голобородько В. Гніздечко для вогню: Вірші / Іл. О. Герасимова. // Жовтень. - 1987.- № 12.- С. 7 – 9.
28. Голобородько В. Літо літописує: Нариси. Кривавий танець: Вірші // Молодогвардієць. – 1988. – 11 жовт.
29. Голобородько В. Повернення поета: Вірші // Молодогвардієць. – 1988. – 11жовт.
30. Голобородько В. Вірші // Літ. Україна. - 1988. - 1 груд.
31. Голобородько В. Без одного складу. Тут ми живемо. : Вірші // Молодогвардієць. – 1989. - 7 січ.
32. Голобородько В. Розпускання колгоспів. Поштар Сталіна: Вірші. – Молодогвардієць. – 1989. – 12 серп.
33. Голобородько В. Самовбивці. Реля: Вірші // Молодогвардієць. – 1989. – 2 лист.
34. Голобородько В. Рибалки на березі: Вірші //Дніпро. -1989. - № 9. - С. 27 – 28.
35. Голобородько В. Побачити веселку: Вірші //Донбас. - 1990. - № 1. – С. 42-41.
36. Голобородько В. Живі і мертві. Самовбивці. Рішуче рішення. Ми йдемо...: Вірші // Комсомолець Донбасу. – 1990. – 31 берез.
37. Голобородько В. Катерина Білокур: Вірші //Молодогвардієць. - 1990. - 9 трав.
38. Голобородько В. Вся Україна: Вірші // Прапор. - 1990. - № 6. - С. 3 - 8.
39. Голобородько В. Живі і мертві. Телесик. Без імені // Ранок. – 1990. - № 10. – С. 17.
40. Голобородько В. Позбавляючись речей. Хто раз. Іванові Катерина Білокур. Причина непослідовності: Вірші // Комс. знамя. – 1990. – 19 жовт.
41. Голобородько В. Проект пам’ятника жертвам сталінських репресій. Проект пам’ятника корові. Географія: Вірші // Молодогвардієць. – 1991. – 2 лют.
42. Голобородько В. Поезія // Літ. Україна. – 1991. – 1 серп. – С. 4.
43. Голобородько В. У маминій хустині в горошок: Поезії // Київ. – 1992. - № 1. – С. 6 -12.
44. Голобородько В. Слово з колискової. Кленове собаченятко: Вірші // Пульс. – 1992. – 27 серп.
45. Голобородько В. Зозуля при перуці. Вдруге в Париж: Вірші // Пульс. – 1992. – 14 -20 лист.
46. Голобородько В. Гніздечко для вогню. Три жінки любили мене: Вірші // Кам’яний Брід. – 1992. – лист. – С. 5.
47. Голобородько В. Свіча серед пустелю світу / Вступ. І. Дзюба. – Донбасс. – 1993. - № 1 – 2. – С. 86 – 98, фот.
48. Голобородько В. Що читати. Птах нашої волі. Колір тиранії. Перехідний період. Виливання куль. Ви кляті з каменю. Ідентифікації. Розподіл майна. Передбачення: Вірші // Березіль. – 1994. - № 1–2. – С. 2–8.
49. Голобородько В. І. Три жінки любили мене. Ти живеш...: Вірші // Ветеран. – 1994. – 16 квіт.
50. Голобородько В. Пам’ять: Вірш // Сіверський край. – 1994. – груд.
51. Голобородько В. З поезії // Бахмутський шлях. – 1995. - № 3–4 . – С. 21-23.
52. Голобородько В. Война в памяти матери. Несла мама воду: Стихи // Однокласник. – 1995. - № 5–6. – С. 5.
53. Голобородько В. Небезпека. Потрібне-непотрібне. Добування алмазу: Вірші // Бахмутський шлях. – 1995. - № 5–6. – С. 24–25.
54. Голобородько В. Виявлення. Традиційне вбрання: Вірші // Бахмутський шлях. – 1996. - № 1-2. – С. 37.
55. Голобородько В. Хотів бути людиною: Вірш // Літ. Україна. – 1996. – 15 лют.
56. Голобородько В. Перехідний період: Вірш // Донеччина. – 1996. – 22 серп.
57. Голобородько В. Засушені козаки. Напрямок болю. Стара хата. Пісня про матір та її дочку: Вірші // Укр. мова та літ. – 1997. – берез. – С. 10., фот.
58. Голобородько В. Земляк: Птах зеленої неділі: Вірш // Березіль. – 1997. - № 9–10. – С. 5–7.
59. Голобородько В. Привітання. Кентавр твого імені: Вірші // Новини культури Луганщині. – 2000. – 2 лист.
60. Голобородько В. Глибокий погляд: Вірш // Вітчизна. – 2003. № 1- 2. – С. 119
61. Голобородько В. На квітці гарній – іще гарніший: Вірш // Вітчизна. – 2003. - № 3-4. - С. 9–13.
62. Голобородько В. Соловейку сватку, сватку...: Вірш // Укр. культура. – 2003. - № 6. – С. 30–33.
63. Голобородько В. Слава Україні! Чолобитна: Вірші // Молодь України. – 2003. – 28 серп. – С. 1.
64. Голобородько В. На косовиці: Вірш // Наша газета. – 2003. – 11 верес. – С. 11
65. Голобородько В. Хай слово тоді умре: Вірш // Укр. мова та літ. – 2003. - № 29 -30. – С. 1
Без імені
Викрали моє ім’я
(не штани ж – можна і без нього жити!)
І тепер мене звуть
той, у кого ім’я викрадено.
Я вмію сіяти і мурувати білі стіни,
і коли я посію, то всі дізнаються, що сіяв той,
у кого ім’я викрадено,
а на білих стінах я завжди пишу:
стіну вибудував той, у кого ім’я викрадено.
Привітальні телеграми і листи
ідуть уже на моє нове ім’я,
на ім’я того, у кого ім’я викрадено.
Уже всі примирилися (бо ж сам давно)
Із моїм новим ім’ям.
Дружина теж звикла.
Тільки от не знаю, як бути дітям,
як їх кликатимуть по батькові?
Публіцистика та інтерв’ю
66. Голобородько В. Ідемо дорогами України: Мандрівка до Василя Голобородько в Анріянопіль / Бесіду записав А. Лазаренко. – Донбасс. – 1993. - №. 1–2. – С. 81–85.
67. Витков А. В Андрианополе, у Василя Голобородько / А. Витков, Э.Зельдина, Л. Козин // Комсомолець Донбасса. – 1990. – 31 март.
68. Василь Голобородько: „Політика і поезія – поняття несумісні”/ Розмову вів П. Шевченко // Вигляд. – 1994. – Берез. - № 11. – С . 11
69. Голобородько В. „Корисно, пізновально духовно...”// Наша газета. – 1996. – 28 сент., фот.
70. Голобородько В. Про що мовчання Василя Голобородько? // Розмову вела О. Логвиненко // Літ. Україна. – 1999. - 28 жовт. – С. 5., фот.
71. Голобородько В. „Мій поетичний символ віри - свобода” // Вітчизна. – 2000. - № 11–12. - С. 135-140.
72. Голобородько В. Ой вінку ,мій вінку...: Ознаки дівочого вінка як основа для його метафорної трансформації в українських народних казках. // Укр. Культура. – 2000. - № 11–12. – С. 35.
73. Голобородько В. Про українські казки й КДБ / Розмовляла Я. Гребенюк // Жизнь Луганська. – 2002. - 21 серп. – С. 11, фот.
74. Віз привів лоша: Семантика казкового мотиву // Березіль. - № 7–8. – 2003. – С. 156–163.
75. Голобородько В. Поклав своє життя за Україну... // Не від любив свою тривогу ранню... Василь Стус поет і людина. – К., 1993. - С. 5 -11.
Нездійснені подорожіНе побував я у тій місцевості,
де народилися мої батьки,
хоч географічна відстань і не далека
від того місця, де я народився.
Не побуду у тій місцевості,
де народилися батьки моїх батьків,
бо й самі батьки так ні разу за своє
життя не побували та й мені
не уважали за потрібне подати їхню адресу.
Не відвідаю на поминальну неділю
могили моїх пращурів,
що розкидані по всій Україні:
від Дніпра до Уралу.
Література про життя та творчість
76. Голобородько В. Автобіографія // Літературна Луганщина. – Вип. І. – Луганськ, 1992. – С. 54–55, фот.
77. Неживий О. Луганщина літературна. – Луганськ, 1993. – 48 с.
78. Білогуб І. М. Василь Голобородько // Білогуб І. М. Літературно-краєзнавча Луганщина. – Луганськ, 1994. - Ч. 2 – С. 60–74.
79. Настека О. В. Голобородьку: Вірш // Настека О. Доспілі яблука: Поезії. – Луганськ, 1995. – С. 4.
80. Низовий І. Люблю поета Василя... // Низовий І. Осяяння осінню. – Луганськ, 1997. – С. 69
81. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. / За ред. В. Г.Дончика. – К., 1998. – Кн. 2. - С. 160–162.
81. Ночовий М. Василь Голобородько // Молодогвардієць. – 1986. – 16 жовт.
83. Поэзия Голобородько // Ворошиловгр. правда. – 1989. – 5 март.
84. Горбенко Л. Попіл спаленого найдорожчого... // Молодогвардієць. – 1989. – 7 січ.
85. Лауреат премії імені М. Трублаїні // Молодогвардієць. – 1990. – 3 лют.
86. Шевченко П. Позднее признание – это все-таки лучше, чем забвение, когда речь идет о настоящем художнике // Комс. знамя. – 1990. – 4 февр.
87. Киселев С., Шевченко П. Возращение домой // Лит. Газ. – 1990. - 7 февр. – С. 6
88. Неживий О. Про неповторні зустрічі з „Ікаром на метеликових крилах” // Молодогвардієць. – 1990. – 26 трав.
89. Рыбакова Н. Возвращение // Комсомолец Донбасса. – 1990. – 19 июня.
90. Маркович П. У цьому місті я відчуваю, що когось немає // Молодогвардієць. – 1990. - 5 лип.
91. Ночовий М. Вільному воля // Молодогвардієць. – 1990. – 21 лип.
92. Шевченко П. Василь Голобородько: «Зараз всі стежать за політикою» // Комс. знамя. – 1990. - 19 окт.
93. Бугайлова Л. Ніжний і сильний поет // Знамя комунізму. – 1990. – 4 груд.
94. Тютюнников Н. Кого не подпускают стихи // Ленінським шляхом. – 1991. – 26 берез.
95. Просалова В. Замість лаврового – терновий: Від Рабіндранта Тагора до Василя Голобородько // Донбас. – 1991. – № 5. – С. 128–134.
96. Повернення з еміграції // Голос України. – 1991. - 12 лип.
97. Лисенко В. Повернення відсутніх // Слово і час. – 1991. - № 7 . – С. 81–82.
98. Голобородько В. Хто бере воду в криниці – залишається в ній // Україна. – 1991. - № 9. – С. 34–35.
99. Таран Л. Тиха слава , тиха влада... // Слово і час. – 1992. - № 2. - С. 85–89.
100.Пронь Л. Забытые и возвращенные имена // Народные имена. – 1992. – 16 июня.
101. Богарада М. В Канаді не співають солов’ї // Наша газета. – 1992. – 8 лип. - С. 4
102. Украинский поэт с мировым именем // Луган. правда. – 1992. – 4 авг.
103. Гайворонська Г. Найсхідніший поет України // Кам’яний Брід. – 1992. – груд.
104. Кошелівець І. Літературний процес: дещо з віддалі // Київ. – 1993. – № 8. – С. 122–127.
105. Лазоренко А. Донбас – рік за роком // Донбас. – 1993. - № 8. – С. 118–122
106. Хлеб и соль и доброе слово // Донбасс. – 1993. - № 18. – С. 5–19
107. Указ Президента Украины о присуждении Государственных премий Украины им. Т. Шевченко 1994 года // Правда Украины. - 1994. – 10 март.
108. Ведь может собственных лауреатов земля луганская иметь! // Луган. правда. – 1994. – 12 март.
109. Василь Голобородько – лауреат Державної премії // Наша газета. – 1994. - 19 март. – С. 2.
110. Малахута М. Окно модного очага // Луган. правда. – 1994. – 7 апр.
111. Указ Президента України „Про присудження Державних премій України ім.. Тараса Шевченка 1994 року” // Ветеран. – 1994. - 16 квіт.
112. Красько В. Василь Голобородько // Стахановское знамя. – 1994. – 28 квіт.
113. Гайворонська Г. Нехай освятиться твоє слово! // Бахмутський шлях. – 1995. - № 1–2. – С. 27–29, фот.
114. Бондар-Терещенко І. Летризм чи бутлегерство? // Укр. засів. – 1995. - № 3. – С. 6–11.
115. Неживий О. Живе в селі поет...: Штрихи до портрета Василя Голобородька, лауреата державної премії України ім. Тараса Шевченко // Наша газета. – 1995. – 5 квіт. – С. 4, фот.
116.Шевченко П. Жизнь Василя Голобородько – фансмагория ХХ века // Киев. ведомости. – 1995. – 7 апр.
117. Вшанування поета // Наша газета. – 1995. – 12 квіт. – С. 4
118. Шакалов М. Диаспора в своем Отечестве // Рабочая газета Украины. – 1995. - 14 апр.
119. Гайворонська Г. Поет і степ // Літ. Україна. – 1995. – 20 квіт.
120. Горина В. Отметили юбилей поэта // Народная трибуна. – 1995. – 30 апр.
121. Полевой Л. Его знает весь мир // Наша газета. – 1995. - 2 дек.
122. Голобородько Василь: філологічна довідка // Бахмутський шлях. – 1996. - № 1–2. – С. 37.
123. Карпенко З. Теоретичні та художні пласти апології „Я” // Літ. Україна. – 1996. – 15 лют.
124. Мірошниченко М. Ой люблю – і все // Літ. Україна. – 1996. – 22 лют. – С. 2, фот.
125. На книжковому обрії // Кам’яний Брід. - 1996. – квіт.
126. Богорада М. На кам’яній землі живе відомий на весь світ поет // Наша газета. – 1996. – 21 серп. – С. 7, фот.
127. Винниченко О. Порубник: В гостях у Василя Голобородька // Донеччина. – 1996. – 22 серп. – С. 1, 3.
128. Панов С. Соловейко – власник срібного персня в горлі: Вірш // Наша газета. – 1997. – 5 апр. – С. 7.
129. Таран Л. Три слова о вечности // Зеркало недели. – 1997. – 31 мая. – С. 15.
130. К Шевченковским торжествам // Луган. правда. – 1997. – 6 нояб. – С. 1.
131. Абліцов В. Василя Голобородько знають в Парижі, Едмоні, Ріо–де-Жанейро і... Адріанополі: Іронічні , а часом сумні нотатки, визнаного світом й ігнорованого Батьківщиною // Тиждень. – 1997. – 19 груд. – С. 13.
132. Міщенко В. Нові Донеччини сини ... // Літ. Україна. – 1998. – 6 січ. – С. 7.
133. Орач О. Було б йому 80... // Літ. Україна. - 1998 . – 2 лип. – С. 8.
134. Ловиненко О. „А ви проспали мрійливих півників весняних...” // Літ. Україна. – 1999. – 7 січ. – С. 6.
135. Неживий О. Діагноз у формі „оздоровлювального” глуму // Україна молода. – 1999. – 15 черв. – С. 12.
136. Курилова О. На ліричних теренах Донеччини // Дивослово. – 1999. - № 7. – С. 53 – 56.
137. Галич О. Письменницькі мемуари в школі // Укр. літ. в загальноосвітній школі. – 2001. - № 6. – С. 21–23.
138. Кузьменко О. Художня інтерпретація дійсності в поезіях В. Голобородька та В. Стуса // Вітчизна. – 2002. - № 3–4. – С. 138 – 144.
139. Неживий О. Поетичний храм Василя Голобородько // Наша газета. – 2002. – 28 трав. – С. 4.
140. Дмитренко Ю. Орнітоморфні символи в поезії Василя Голобородька // Слово і час. – 2002. - № 7 . – С. 71–74.
141. Кузьменко О. Художня полісемантичність образу хати у творчості В. Голобородька // Вісник ЛДПУ ім. Тараса Шевченка. – 2002. - № 12. – С. 118–133.
142. Кузьменко О. Поетична збірка Василя Голобородька // Сучасність. – 2003.- № 6. – С. 152–154.
143. Катрени, рубаї... а в нас голобородьки! // Молодь України. – 2003. – 19 серп. - С. 1.
Це – скарби
Хіба ми отут його так і не дочекаємося цієї ночі,
що світліша, ніж дні, коли ми кусень хліба до рота підносимо?
Не вірмо тим, хто носить руки, як вирване із землі
коріння, і лякається, коли кров у жилах, як хвилі
морські, зануртує, хоч пускай кораблі, -
їх слова неправдиві.
Бо як повернемося із вулиці до хат,
то побачимо зерно, щоб сіяти,
побачимо свічку запалену на столі, щоб творити.
І це – скарби.
Рецензії на твори Василя Голобородька
144. Шевченко П. Живий промінець // Донбас. – 1989. - № 2. – С. 92-93. – Рец. на кн.: Голобородько В. Зелен день: Вірші. – К.: Рад. Письменник, 1988. – 86 с.
145. Кононов І. Аргонавт поетичного всесвіту // Прапор перемоги. – 1990. – 6 черв. – Рец. на кн.: Голобородька В. Ікар на метеликових крилах: Вірші. – К.: Молодь, 1990. – 160 с.
146. Оліфіренко В. Повернення Василя Голобородька // Комс. Донбасу. – 1990. – 24 черв. – Рец. на кн.: Голобородька В. Ікар на метеликових крилах: Вірші. – К.: Молодь, 1990. – 160 с.
147. Лучук І. ... До Василя Голобородька // Березіль. – 1991. - № 1. – С. 181– 182. – Рец. на кн.: Голобородька В. І. Ікар на метеликових крилах: Вірші. – К.: Молодь, 1990. – 160 с.
148. Краща книга року: Анкета критиків // Слово і час. – 1991. - № 4. – С. 7 – 19. - Рец. на кн.: Голобородька В. Ікар на метеликових крилах: Вірші. – К.: Молодь, 1990. – 160 с.
149. Таран Л. Тиха слава, тиха влада... // Слово і час. – 1992. - № 2. – С. 85-86.- Рец. на кн.: Голобородька В. Ікар на метеликових крилах: Вірші. – К.: Молодь, 1990. – 160 с.
150.Гайчурский В. Возвращение к истокам // Голос Украины. – 1999. – 7 серп. – Рец. на кн.: Голобородька В. Слова у вишиваних сорочках. – К.: Укр. письменник, 1999. – 110 с.
Укладач: Ільмінська І. В.
бібліотекар ІІ категорії
Редактор: Довгаль Р.І.
Відповідальний за випуск: Соцков О.В. , заступник директора з наукової роботи