Певец Донбасса

03В указателе собрана литература о Геннадии Станиславовиче Довнаре, известном украинском и российском писателе, поэте, журналисте, публицисте, драматурге, литературнои критике, члене Союза писателей Украины.

В указатель включены основные издания произведений Г. С. Довнара, а также публикации в периодической печати.

Указатель включает следующие разделы:

  • Основные издания произведений Г. С. Довнара
  • Поэзия
  • Публикации в периодических изданиях
  • Рецензии Г.С. Довнара
  • Литература о жизни и творчестве Г. С. Довнара
  • Литература об отдельных изданиях произведений Г. С. Довнара

Материал расположен в прямой хронологической последовательности.

Указатель предназначен литературоведам, критикам, библиотекарям, студентам и всем, кто интересуется творчеством писателя.

Библиография представлена на 1 июля 2005 года.

Від упорядника

У покажчику зібрана література про Геннадія Станіславовича Довнара, відомого українського і російського письменника, поета, журналіста, публіциста, драматурга, літературного критика, члена Спілки письменників України.

У покажчик включені основні видання творів Г. С. Довнара, а також публікації в періодичному друці.

Покажчик включає наступні розділи:

  • Основні видання творів Г. С. Довнара
  • Поезія
  • Публікації в періодичних виданнях
  • Рецензії Г.С. Довнара
  • Література про життя і діяльність Г. С. Довнара
  • Література про окремі видання творів Г. С. Довнара
  • Фотоархів майстра

Матеріал розташований у прямій хронологічній послідовності.

Покажчик призначений літературознавцям, критикам, бібліотекарям, студентам і всім, хто цікавиться творчістю письменника.

Бібліографія дана на 1 липня 2005 року.

Довнар Геннадій Станіславович

Біографічна довідка

Довнар Геннадій Станіславович народився 8 липня 1925 року в селі Брияльове Березинського району Мінської області в сім’ї селянина-бідняка, учасника громадянської війни. У 1934 році сім’я переїжджає в Україну. Батько працює в колгоспі „Більшовицький Наступ” Велико-Олександрівського району Херсонської області. Тут, у 1941 році, майбутній письменник закінчує 9 класів, вступає до комсомолу.

У період тимчасової окупації Г. Довнар веде боротьбу проти гітлерівців, поширює листівки, неодноразово заарештовується поліцією, згодом посаджений до концентраційного табору, звідки йому вдається втекти.

Після звільнення території області від гітлерівських окупантів у березні 1944 року митець вступає до рядів діючої Радянської Армії. Рядовим мінометником, а згодом командиром мінометної обслуги бере участь у звільненні Радянської Молдавії, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини, Австрії й бере участь у боях проти фашистських військ. Закінчивши у фронтових умовах дивізійну школу молодших командирів, він одержує звання старшого сержанта й командує мінометним розрахунком. Двічі тяжко поранений.

Г. С. Довнар – Кавалер ордена Вітчизняної війни 1-го ступеня, Слави 3-го ступеня, медалей «За звільнення Бєлграда», «За узяття Відня», «За Перемогу над Німеччиною» і півтора десятка інших бойових і трудових медалей.

Демобілізувавшись у грудні 1945 року, інвалід війни Г. Довнар

закінчує 10-й клас і в 1946 році вступає на філологічний факультет Одеського державного університету, де вчився протягом чотирьох років і закінчив його. З 1950 року він викладає українську мову та літературу в СШ №16 м. Луганська; згодом і працює завпедом цієї школи. У 1952 році прийнятий до лав КПРС. У цьому ж році в Одеському обласному видавництві виходить перша книга Г. С. Довнара – повість «Коли серця запалити».

У 1954 році Г. Довнар переведений на роботу до редакції обласної газети „Прапор перемоги”, де завідує відділом культури та шкіл; 1958-1983 р.р – працює головним редактором телебачення Луганського облтелерадіокомітету; 1983-1988 р.р – відповідальний секретар Ворошиловградської організації Спілки письменників УРСР. Сьогодні Довнар Г. С. – на творчій роботі.

З 1952 року в видавництвах Одеси, Донецька, Ворошиловграда, Києва та Москви вийшло близько 30 книг письменника, серед яких повісті – „В шахтарську сім’ю”, „Друзі поруч” (1960), „На бистрині” (1968), „Повернення” (1976), „На смертний бій”, „Большая судьба” (1972), романи – „Людина, яка воскресла”, „Головченки” (1975), „Дорога без кінця” (1980), „Там, на шахте Ирминской”.

На матеріалі п'єси Г. Довнара «Ділися вогнем» (1985) Ворошиловградський драматичний театр поставив спектакль, присвячений 50-річчю стаханівського руху.

Особливе місце в творчості письменника займає тема історико-художньої документалістики, створеної наоснові трудової і бойової героїки людей Донбасу, переважно Луганщини.

У своїх творах автор відображує життя трударів промислового Донбасу, розкриває хвилюючі сторінки історії краю, важливі проблеми сьогодення, малює багатогранний образ людини праці – шахтаря, металурга, працівника села, інтелігента. Уся творчість Г.Довнара насичена високим громадянським пафосом непримиренної боротьби за чистоту й справедливість у всіх сферах життя протягом певного часу. До 200-річчя м. Луганська Г. Довнар написав історико-документальний роман у новелах „Луганцы” (Донецьк, 1994), що відтворює напружені сторінки життя й історію нашого міста й області.

Роман письменника „Гарячий екран” (1997) зображує в художній формі історію становлення й розвитку Луганського телебачення, якому й сам письменник на посаді головного редактора віддав 25 років свого творчого життя.

Геннадій Довнар – член Спілки письменників СРСР з 1964 року. Він випробовує свої сили й у драматургії. Його драма «Другу дивуватися в очі» (1963) та п'єса для дітей «Іванко-Дивисил» (1974) удостоєні премій на республіканських конкурсах.

За деякими з кіносценаріїв автора – „Місто славних традицій”, „Слово матері”, „Здрастуй, робітник” створено стрічку про революційні, ратні і трудові звершення робітників Ворошиловграда.

Митець Г. Довнар – неодноразовий лауреат літературних і журналістських конкурсів. Він бере активну участь у суспільному житті області – член правління обласного комітету захисту миру, обласної організації Спілки журналістів УРСР, обласних організацій Товариств охорони пам'ятників історії і культури, книголюбів, «Знання», обласного відділення Українського Товариства дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами.

За заслуги у розвитку української літератури, активну суспільну роботу та з нагоди 60-річчя з дня народження Г. С. Довнар Указом від 5 липня 1985 року нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

За великий літературний внесок у справу відображення героїчної історії Луганщини й активну громадську діяльність протягом півстоліття Г. С. Довнар удостоєний звання «Почесний громадянин Луганська» у липні 1995 року.

Основні видання творів Г. С. Довнара

1. Довнар Г. С. Коли серця запалити: Повість/ Г.С. Довнар. – Одеса: Обл. вид-во, 1952. – 148 с.

2. Довнар Г. С. В шахтарську сім'ю: Повість/ Г.С. Довнар. — К.: Держлітвидав УРСР, 1958. – 93 с.

3. Довнар Г. С. Друзі поруч: Повість/ Г.С. Довнар. — Луганськ: Обл. вид-во, 1960. – 174 с.

4. Довнар Г. С. Кавалер шахтарської слави: Нарис/ Г.С. Довнар. — К.: Рад.письмен¬ник, 1962. – 37 с.

5. Довнар Г. С Людина, яка воскресла: Роман/ Г.С. Довнар. — К.: Рад.письменник, 1966. – 238 с.

6. Довнар Г. С. На бистрині: Докум. повість/ Г.С. Довнар. — Донецьк: Донбас, 1968. – 87с.

7. Довнар Г. С. Большая судьба: Очерки из истории Ворошиловгр. завода горного оборудования им. А. Я. Пархоменко/ Г.С. Довнар. — Донецк: Донбас, 1972. – 162 с.

8. Довнар Г. С. Головченки: Роман/ Г.С. Довнар. — Донецьк: Донбас, 1975. – 183 с.

9. Довнар Г. С. Повернення: Повість-бувальщина/ Г.С. Довнар. – К.: Рад.письменник, 1976. – 171 с.

10. Довнар Г. С. Дорога без кінця: Роман/ Г.С. Довнар. — К.: Рад.письменник, 1980. – 272 с.

11. Довнар Г. С Мины падают в цель. Повесть и рассказы/ Г.С. Довнар. – Донецк: Донбас, 1981. – 160 с.

12. Довнар Г. С. Головченки. Дорога без кінця: Роман/ Г.С. Довнар. – К.: Дніпро, 1985. – 472 с.

13. Довнар Г. С. Делись огнем: Роман-хроника / Г.С. Довнар. – М.: Сов. Писатель, 1985. – 295 с.

14. Довнар Г. С. Солдаты милосердия: Повесть/ Г.С. Довнар. – Донецк: Донбасс, 1987. – 175 с.

15. Довнар Г. С. Делись огнем: Роман-хроника/ Г.С. Довнар. – Донецк: Донбасс, 1989. – 287 с.

16. Довнар Г. С. Пробудження над безоднею / Г.С.Довнар // Тепло рідної землі: Поезія, проза. – Донецьк , 1989. – С. 21-34.

17. Довнар Г. С. Розвідник: Новела / Г.С. Довнар. // Літ. Луганщина.- Вип. 1. – Луганськ, 1992. – С. 91-96., фот.

18. Довнар Г. С. Луганцы: Историческое повествование в рассказах/ Г.С. Довнар. – Донецк: Донбасс, 1994. – 430 с.

19. Довнар Г. С. Муза доброй надежды / Г.С. Довнар. // Возвращение имени и чести. – Луганск, 1995. – С. 175-186.

О репрессированном поэте Иване Савиче.

20. Довнар Г. С. Он видел сквозь землю (горный инженер, геолог Е. П. Ковалевский) / Г.С. Довнар. – Луганск, 1995. – 6 с.

21. Довнар Г. С. Гарячий екран: Роман/ Г.С. Довнар. – Луганск: Світлиця, 1997. – 240 с.

22. Довнар Г. С. Христофор воскрес: Роман/ Г.С. Довнар. – Луганск: Світлиця, 1997. – 247 с.

23. Довнар Г. С. Зов разума: Книги и мысли/ Г.С. Довнар. – Луганск: Світлиця, 2000. – 162 с.

24. Довнар Г. С. Истинно говорю вам: Раздумья, новеллы, стихи/ Г.С. Довнар. – Луганск, 2000. – 68 с.

25. Довнар Г. С. Моя желанная неволя: Дневник писателя/ Г.С. Довнар. – Луганск: Обл. отд. фонда культуры, 2000. – 108 с.

26. Довнар Г. С. Отцы и правнуки Луганска/ Г.С. Довнар, В.С.Волков – Луганск: Світлиця, 2000.- 263 с.

27. Довнар Г. С. Я – Земля!: Повісті/ Г.С. Довнар. – Луганськ: Луг.обл. відділ фонду культури, 2001. – 155 с.

29. Довнар Г. Девять уроков гипноза: Повесть/ Г.С. Довнар. – Луганск, 2002. – 80 с.

30. Довнар Г. С. Донбасс в огне: Ист. роман в повестях/ Г.С. Довнар. – Луганск: Луг.обл. отд. фонда культуры Украины, 2003. – 200 с.

31. Это наша история: Почетные граждане Луганска / Сост. Г. С. Довнар. – Луганск: Світлиця, 2003. – 347 с.

32. Слушайте, потомки! Говорять фронтовики Луганська/ Авт.–сост. Г. С. Довнар. – Луганськ: Світлиця, 2005. – 496 с.

Публікації в періодичних виданнях

33. Довнар Г. С. Радість дружби: Оповідання/ Г.С. Довнар // Прапор перемоги. – 1954. – 1 трав.

34. Довнар Г. С. Під Чигирином: Оповідання/ Г.С. Довнар // Прапор перемоги. – 1954. – 22 трав.

35. Довнар Г. С. Гудки зовут: Рассказ/ Г.С. Довнар // Лит. Донбасс. – 1955. – № 27. – С. 3 -26.

36. Довнар Г. С. Товариші в борні: Повість/ Г.С. Довнар // Прапор. – 1959. – № 1. – С. 11-39; № 2. – С. 10-34.

37. Довнар Г. С. Синові — вісімнадцять: Оповідання / Г.С. Довнар. // Коли серце любить. – Луганськ, 1961. – С. 71-84.

38. Довнар Г. С. Голуб над стадіоном: Новела/ Г.С. Довнар. // Донбас, 1961. – № 4. – С. 76-77.

39. Довнар Г. С. Синові — вісімнадцять: Оповідання/ Г.С. Довнар // Прапор. – 1962. – № 2. – С. 62-67.

40. Довнар Г. С. Операційна сестра: Новела/ Г.С. Довнар // Рад.жінка. – 1965. – № 11. – С. 21.

41. Довнар Г. С. Федора - партизанка: Новела/ Г.С. Довнар // Рад.жінка. – 1966. – № 9.

42. Довнар Г. С. На смертний бій: Розділ з док. повісті/ Г.С. Довнар // Прапор пе¬ремоги. – 1968. – 9 трав.

43. Довнар Г. С. До рідного дому: Оповідання/ Г.С. Довнар // Літ. Україна. – 1968. – 21 черв.

44. Довнар Г. С. Ой у полі три доріженьки: Новела/ Г.С. Довнар // Рад.жінка. – 1968. – № 10. – С. 16.

45. Довнар Г. С. Сила молодеча: Фрагмент з док. повісті «Велика доля»/ Г.С. Довнар // Молодогвардієць. – 1970. – 18 черв.

46. Довнар Г. С. Боевой орден: Гл. из повести «Большая судьба» / Г.С. Довнар // Во¬рошиловгр. правда. – 1970. – 23 авг.

47. Довнар Г. С. Тынлагыз, эш челэр! (тат.«Слушай, рабочий!»): Главы из повести «Большая судьба»/ Г.С. Довнар. // Кояш тамчылары (Капли солнца) . – Ка¬зань, 1972. – С. 73-91.

48. Довнар Г. С. Двое серед ночі: Новела // Прапор перемоги/ Г.С. Довнар. – 1975. – 8 лип.

49. Довнар Г. С. Повернення: Повість/ Г.С. Довнар // Прапор. – 1976. – № 1. – С. 10-56.

50. Довнар Г. С. Звичайне завдання: Оповідання / Г.С. Довнар // Прапор перемоги. – 1977. – 9 трав.

51. Довнар Г. С. Мины ложатся в цель: Страницы солдатского дневника/ Г.С. Довнар // На земле, в небесах и на море. – М., 1979. – С. 150-210.

52. Довнар Г. С. Возле сердца и в сердце: Рассказ/ Г.С. Довнар // Ворошиловгр. правда. – 1980. – 23 март.

53. Довнар Г. С. На бій кривавий: Іст. Повість/ Г.С. Довнар // Донбас. – 1980. – № 6. – С. 10-57.

54. Довнар Г. С. На все времена. В труде и в бою/ Г.С. Довнар // Путь на этажи. – Донецк, 1981. – С. 18 -39; 66-88.

55. Довнар Г. С. Там, на шахте Ирминской: Роман/ Г.С. Довнар // Донбас. – 1982. – № 4. – С. 4-50; № 5. – С. 43-82.

56. Довнар Г. С. Песня лечит: Гл. из повести «Солдаты милосердия» / Г.С. Довнар // Ворошиловгр. правда. – 1983. – 24 июл.

57. Довнар Г. С. Свободу Климові!: Докум. новела з подій 1905 року / Г.С. Довнар // Прапор перемоги. – 1983. – 2 лист.

58. Довнар Г. С. «Сербиянка» с выходом: Новелла/ Г.С. Довнар // Шахтерский характер.- Кемерово – Донецк, 1984. – С. 90-92.

59. Довнар Г. С. «Делись огнем»: Гл. из одноименного романа/ Г.С. Довнар // Ворошиловгр. правда. – 1984. – 5 авг.

60. Довнар Г. С. «Живая вода»: Гл. из повести «Солдаты милосердия» / Г.С. Довнар // Ворошиловгр. правда. – 1984. – 9 дек.

61. Довнар Г. С. Солдаты милосердия: Гл. из повести/ Г.С. Довнар // Патриот Батьківщини. – 1985. – 13, 20 січ.

62. Довнар Г. Дні турбот і радостей: Уривок з роману-хроніки „Делись огнем” / Г.С. Довнар // Молодогвардієць. – 1985. – 9 лип.

63. Довнар Г. Дорога без кінця: Фрагмент з роману/ Г.С. Довнар // Прапор перемоги. – 1985. – 9 лип.

64. Довнар Г. Солдати милосердя / Г.С. Довнар // Патріот Батьківщини. – 1985. – 13 січ.

65. Довнар Г. Чтоб рождались дети: Гл. из повести «Солдаты милосердия» / Г.С. Довнар // Ворошиловгр. правда. – 1986. – 31 мая.

66. Довнар Г. Невидимые нити: Новеллы/ Г.С. Довнар // Ворошиловгр. правда. – 1989. – 23 апр.

67. Довнар Г. Слово Тараса: Новелла/ Г.С. Довнар // Прапор перемоги. – 1989. – 8 бер.

68. Довнар Г. На сцене – украинская классика/ Г.С. Довнар // Ворошиловгр. правда. – 1990. – 7 янв.

Рец. на спектакль «За двумя зайцами» М. Старицкого в постановке Ворошиловградского музыкально-драматического театра.

69. Довнар Г. Рождение «богатыря» / Г.С. Довнар // Луг.правда. – 1991. – 1 мая.

О 200-летней истории Луганского станкостроительного завода им. В. И. Ленина.

70. Довнар Г. «И общие слезы из глаз ...»/ Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1991. – № 24. – С. 4.

Писатель вспоминает первый день Великой Отечественной войны в г. Бороденске.

71. Довнар Г. Якою бути Україні? / Г.С. Довнар // Наша газета. – 1991. – 27 авг. – С. 4.

О концепции новой Конституции Украины, ее символике и гимне.

72. Довнар Г. Луганцы: историческое повествование в рассказах: к 200-летию Луганского станкостроительного завода и города/ Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 24 янв. – 14, 21 февр. – 6, 13, 20, 27 март.

73. Довнар Г. История Луганского станкостроительного завода в лицах, документах, фактах: [Интервью] / Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 17 янв.

74. Довнар Г. Правитель канцелярии: Исторический рассказ из книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 3, 10 апр.

75. Довнар Г. Штормы пятого года: Исторический рассказ из книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 17 апр., 8 мая , 11, 25 окт.

76. Довнар Г. Ученье – свет: Исторический рассказ из книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 8 мая.

77. Довнар Г. Острая пуля России: Исторический рассказ из книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 29 мая.

78. Довнар Г. Война-бедоносица: Исторический рассказ из книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 12, 19 июня.

79. Довнар Г. Ропот и нагайки: Исторический рассказ из книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 6, 14, 21 июля.

80. Довнар Г. Откуда мы, луганцы?: Из исторической книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1992. – июль (№ 31). – С. 8.

Об истории основания города, главном строителе и первом начальнике чугунолитейного завода Донецкого горного округа – Карле Гаскойне (Чарльз Гаскуань), докторе Дале И. М. и мн. др. луганчанах.

81. Довнар Г. Пушки, ядра и ... колосники / Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1992. – авг. (№ 33). – С. 4.

Из истории Луганского литейного завода и его изделиях.

82. Довнар Г. Программу городских торжеств расписал лично генерал Кабалевский: К 200-летию Луганска / Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1992. – сент. ( № 36). – С. 5.

Исторический очерк о Луганске и Луганском литейном заводе конца 19 века и его начальнике Кабалевском К. Е.

83. Довнар Г. Грозы и радуги: Исторический рассказ из книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Передовик труда. – 1992. – 11 окт.

84. Довнар Г. Грозы и радуги: Исторический рассказ из книги «Луганцы» / Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1993. – июль( № 28). – С. 10.

85. Довнар Г. Что мне нравилось / Г.С. Довнар // Правда Украины. – 1994. – 1 март.

О жизни в Советском Союзе.

86. Довнар Г. Поет світлої душі : До 70-річчя Івана Світличного / Г.С. Довнар // Наша газета. – 1994. – 6 авг. – С. 9., фот.

87. Довнар Г. Он видел сквозь землю/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1995. – 4 апр.

О Е. К. Ковалевском – исследователе недр Донбасса, обосновавшего необходимость сохранения Луганского литейного завода.

88. Довнар Г. Заповіт Іно: Науково-фантастична повість/ Г.С. Довнар // Наша газета. – 1996. – 27 апр. – С. 10.

89. Довнар Г. Преданность музыке/ Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1996. – 13 июн. – С. 8., фот.

О зачинателе послереволюционной музыкальной культуры Луганска Сергее Артемьевиче Васильеве.

90. Довнар Г. Горькие уроки выхода из кризиса: Годы 20-е – годы 90-е/ Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 1996. – 21 июн.

Размышления об исторической судьбе укр. народа.

91. Довнар Г. Ветеранской организации – 10 лет/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1997. – 4 март. – С. 1.

О пленуме городского и районного советов ветеранов в связи с юбилеем.

92. Довнар Г. Творець чудової поезії: До 85-річчя від дня народження Юрія Сліпка / Г.С. Довнар // Наша газета. – 1997. – 24 мая. – С. 6.

Про життя і творчість луганського поета.

93. Довнар Г. Таланты с волшебными руками/ Г.С. Довнар // Наша газета. – 1997. – 6 сент. – С. 5.

О Луг.отделении Союза художников Украины.

94. Довнар Г. Радощі і болі співця України: До 100-річчя з дня народження В. Сосюри/ Г.С. Довнар // Наша газета. – 1997. – 23 авг. – С. 6.

95. Довнар Г. Доборолась Украина .../ Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 1997. – 6 сент.

О преступности в области.

96. Довнар Г. Йосипові Курлату – 70 / Г.С. Довнар // Літ. Україна. – 1997. – 6 лист. – С. 4.

97. Довнар Г. Ветерану – поэту Василию Иванову – 80 / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1998. – 14 апр., фот.

98. Довнар Г. Народ осознает себя народом: Размышления писателя/ Г.С. Довнар // Коммунист. – 1998. – лип. ( № 27). – С. 7.

99. Довнар Г. «Вместе стареем, но не сдаемся» / Г.С. Довнар // За рулем. – 1998. – 7 июл. – С. 3., фот.

Писатель о своем «железном друге» – автомобиле.

100. Довнар Г. Віще слово Кобзаря/ Г.С. Довнар // Голос Донбасса. – 1999. – 4 берез. – С. 15. // Сов. Луганщина. – 1999. – 6 март.

101. Довнар Г. Правда истории пересмотру не подлежит! / Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 1999. – 3 апр.

Писатель, ветеран Великой Отечественной войны, бывший учитель о преподавании истории Великой Отечественной войны в школах и вузах.

102. Довнар Г. Конференция Фонда милосердия и здоровья/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1999. – 29 апр.

Об отчетно-выборной конференции областного фонда.

103. Довнар Г. Співець краси і доброти/ Г.С. Довнар // Наша газета. – 1999. – 7 авг. – С. 11. Івану Світличному – 75.

104. Довнар Г. Петр Иванович Шелковый: Сто событий – сто имен / Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1999. – 9 сент. – С. 20., фот.

О луганчанине, кавалере Ордена Красного Знамени.

105. Довнар Г. Ленинские уроки выхода их кризиса / Г.С. Довнар // Наша газета. –2000. – 19 янв. – С. 4.

Точка зрения писателя на личность Ленина.

106. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Ворошилов Климент Ефремович (1881-1969) / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 23 март. – С. 9.

107. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Гаскойн Карл Карлович (1737-1806) / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 23 март. – С. 9.

108. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Даль Владимир Иванович (1801-1872) / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска.-2000.-23 март.-С.9

109. Довнар Г.Отцы и правнуки Луганска: Кабалевский Клавдий Егорович (1844-1915) / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. –2000. – 23 март. – С. 9.

110. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Мевиус Аполлон Федорович (1820-1898) / Г.С. Довнар, В. Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 23 март. – С. 9.

111. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Пархоменко Александр Яковлевич (1886-1921) / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 23 март. – С. 9.

112. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Сергеев Федор Андреевич (Артем) (1883-1921) / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 23 март. – С. 9.

113. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Тиме Иван Августович (1838-1920) / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 23 март. – С. 9.

114. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Холодилин Николай Петрович (1849-1923) / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 23 март. – С. 9.

115. Довнар Г. Отцы и правнуки Луганска: Цупов Петр Иосифович, Цупов Павел Петрович, Цупов Егор Петрович, Цупов Николай Петрович / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 23 март. – С. 9.

116. Довнар Г. "Не стоит жить, если невозможно верить в братство людей" / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2000. – 13 июн. – С. 3.

О праздновании 35-летия писательской организации в УНБ им. Горького.

117. Довнар Г.Они сражались за Родину: Из будущей книги «Отцы и правнуки Луганска» / Г.С. Довнар, В.Волков // Жизнь Луганска. – 2000. – 22 июн. – С. 5., фот.

О луганчанах – участниках ВОВ.

118. Довнар Г. Непоправимый вред: Ложь и правда о стахановском движении/ Г.С. Довнар // Голос Донбасса. – 2000. – 17 авг. – С.4., фот.

К 65-летию стахановского движения.

119. Довнар Г. Моя Украина вчера и сегодня: Публицистика / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2001. – 1 дек. – С. 2.

120. Довнар Г. Помним! Скорбим!: [К выходу "Книги Скорби Украины" в Луган. обл.] / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2002. – 16 февр. – С. 3., фот.

121. Довнар Г. Страницы из солдатского дневника / Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 2002. – май (№ 6).

122. Довнар Г. ... И научиться владеть собой / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2002. – 1 июн.

123. Довнар Г. Петр Иванович Шелковый: Очерк/ Г.С. Довнар // Луган. завод (мнт). – 2002. – 8 июл.

124. Довнар Г.Петр Иванович Шелковый: Очерк/ Г.С. Довнар // Луган. завод (мнт). – 2002. – 5 авг.

О почетном гражданине г. Луганска П. И. Шелковом.

125. Довнар Г. Бессмертие Казака Луганского: (К 201-й годовщине со дня рождения В.И.Даля) / Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 2002. – 20 нояб. – С. 1.

126. Довнар Г. 60 лет в строю: Очерк/ Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 2002. – 18 дек. – С. 6., фот.

О руководителе совета областной ветеранской организации УМВД полковнике С. П. Цимболенко.

127. Довнар Г. Коли вабить краса людської душі...: (До ювілею О. Ф. Холошенко) / Г.С. Довнар // Наша газета. – 2003. – 15 июл. – С. 8.

128. Довнар Г. Ользі Холошенко – 80/ Г.С. Довнар // Літ. Украіна. – 2003. – 17 лип. – С. 6.

129. Довнар Г. Через годы, через расстоянья... / Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 2003. – 6 авг. – С. 8.

130. Довнар Г. Любовь и гордость моя, Луганщина / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2003. – 9 сент. – С. 1, 2.

К 65-летию Луганской области.

131. Довнар Г. Вечная память жертвам фашизма / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2003. – 18 нояб. – С. 2, 3., фот.

О выходе в свет 2-го тома "Книги Скорби" по Луган. области.

132. Довнар Г. Совершенство – неисчерпаемый труд / Геннадий Довнар // Голос Донбасса. – 2003. – 25 дек. – С. 11.

О книге Лидии Лазор "Свеча судьбы".

133. Довнар Г. Книга вечной памяти и славы / Г.С. Довнар //Луган. правда. – 2004 . – 14 груд. (№ 140) . – С. 3

134. Довнар Г. Светлой памяти без вины виноватых/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2004 . – 18 груд. (№ 142) . – С. 3.

135. Довнар Г. Отважный комиссар войны / Г.С. Довнар //Жизнь Луганска. – 2005. – 9лют. (№ 6) . – С. 6.

136. Довнар Г. Честь по труду/ Г.С. Довнар //Луган. правда. – 2005 . – 5 берез. (№ 26). – С. 2.

137. Довнар Г.Слушайте, внуки и правнуки! / Г.С. Довнар //Известия Луганщины. – 2005. – № 1 . – С. 1

138. Довнар Г.Завет ветеранов / Г.С. Довнар // Столичка – Донбасс . – 2005 . – 4 мая (№17) . – С.1

139. Довнар Г.С. Великим труженикам войны/ Г.С. Довнар //Наша газета . – 2005 . – 12 травня (№ 63) – (№ 64) . – С. 10

Поезія

140. Довнар Г. Я – рабочий: Стихотворение / Муз. В. Комликова/ Г.С. Довнар // Высокое слово – работа: Репертуар для самодеятельного театра. – М., 1983. – С. 78-83.

141. Довнар Г. С. Зов совести (Покаяние): Стихотворение/ Г.С. Довнар // Возвращение имени и чести. – Луганск, 1995. – С. 214.

142. Довнар Г. Моїй Україні: Вірш/ Г.С. Довнар // Великодній дзвін: Поезії. – Луганськ, 1996. – С. 15.

143. Довнар Г. С. Истинно говорю вам: Раздумья, новеллы, стихи/ Г.С. Довнар. – Луганск: 2000. – 68с.

144. Довнар Г. Моей Славянии: Стихотворение/ Г.С. Довнар // Ворошиловгр. правда. – 1988. – 26 нояб.

145. Довнар Г. Коммунист: Стихи / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1990. – 27 окт.

146. Довнар Г. Балада про тітку Христину/ Г.С. Довнар // Прапор перемоги. – 1990. – 28 жовт.

147. Довнар Г. Коммунисту: Стихи / Г.С. Довнар // Знамя коммунизма. – 1990. – 7 нояб.

148. Довнар Г. Коммунисту: Стихи/ Г.С. Довнар // Горняцкая смена (мнт). – 1990. – 1 дек.

149. Довнар Г. Моему родному городу – рабочему: Стихи / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1992. – 12 сент.

Стихи о Луганске.

150. Довнар Г. В день ювілею: Вірш/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1993. – 9 дек.

151. Довнар Г. Ветеранам Советской армии: Стихотворение/ Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1994. – 25 февр. – С. 3.

152. Довнар Г. Вічне братерство: Легенда / Г.С. Довнар // Наша газета. – 1994. – 8 окт. – С. 3.

153. Довнар Г. Ветеранам Советской армии: Стихотворение / Г.С. Довнар // Вестник ветарана. – 1995. – 21 март.

154. Довнар Г. Послание рабочим: Стихотворение / Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 1997. – 4 янв.

155. Довнар Г. Вспомним, друзья, 45-й!: Стихотворение/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1997. – 8 мая. – С. 2.

156. Довнар Г. Вечный зов: Стихотворение / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1999. – 8 мая.

157. Довнар Г. Верните нам жизнь: Стихотворение / Г.С. Довнар //Сов. Луганщина. –1999. – 26 июн.

158. Довнар Г. Припомним, друзья 45-й!: Стихотворение/ Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 2000. – 8 мая. – С. 1.

159. Довнар Г. Обманутые надежды: Стихотворение / Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 2001. – № 3. – С. 4.

160. Довнар Г. Слава героям. Матросская тельняшка: Стихи / Г.С. Довнар // Ижица. – 2002. – 8 мая. – С. 14.

161. Довнар Г. Памяти друга: Стихотворение/ Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 2002. – № 24. – С. 4.

Посвящается Н. А. Погромскому.

162. Довнар Г. Верую: Стихотворение / Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 2002. – нояб. (№43). – С. 4.

163. Довнар Г. Мой народ: Стихотворение/ Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 2004. – май. (№ 11). – С. 5.

Рецензії Г.С. Довнара

164. Довнар Г. Думы за проволокой / Г.С. Довнар // Радуга. – 1991. – № 1. – С. 143-145.

Рец. на кн. И. Савича «Сквозь полярные метели».

165. Довнар Г. Історичні „відкриття”/ Г.С. Довнар // Луган. Правда. – 1993. – 2 февр.

До виходу підручника для школярів „Історія України”.

166. Довнар Г. Лирика профессора-«физика»: Книги наших земляков / Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1993. – июнь. (№ 25). – С. 10.

О кн. Стихов Б. Локотоша «Утоли печали».

167. Довнар Г. Про вовків смалених і несмалених: Книги наших земляків/ Г.С. Довнар // Наша газета. – 1993. – 5 черв. – С. 8.

Про книжку „Вибрані твори про вовків” О. Шевченка.

168. Довнар Г. С. „Лишити на землі свого серця печать” / Г.С. Довнар // Наша газета. – 1995. – 18 март. – С. 8.

Про останню кн.. поезій І. Світличного „На березі вічності”.

169. Довнар Г. Новое о Владимире Сосюре / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1997. – 18 февр.

О кн. В. Подова, посвященной В. Сосюре «Любовь и слезы».

170. Довнар Г. Человек-песня/ Г.С. Довнар // Наша газета. – 1997. – 7 июня. – С. 7.

О писателе И. В. Шкурае и его новой книге «Недопетая песня».

171. Довнар Г. Поэтический взлет ветерана/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1997. – 22 июл. – С. 4.

О поэтических сборниках 79-летнего В. Б. Иванцова (с 1962 года – проживает в г. Луганске), песнях композитора В. Совина на его стихи.

172. Довнар Г. На обочине / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1997. – 18 нояб.

О новой книге прокурора-криминалиста И. Попова.

173. Довнар Г. Народження Тютюнника-третього? / Г.С. Довнар // Наша газета. – 1997. – 6 дек. – С. 8.

Про нову книгу М. Тютюнника „Вітер з теплого краю”.

174. Довнар Г. «Истинно говорю вам...»: Взгляд на личность В. Ленина и Иисуса Христа/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1997. – 20 дек.

175. Довнар Г. Книжка или пасквиль? / Г.С. Довнар // Голос Донбасса. – 1998. – 13 март. – С. 8.

Критическое опровержение кн. А. Лазоревского «Неизвестный Ленин».

176. Довнар Г. Хлеб и кров/ Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1998. – 4 апр.

О новой книге стихов Я. Захарова «У вершины века».

177. Довнар Г. Фарс, преподнесенный временем/ Г.С. Довнар // Голос Донбасса. – 1998. – 6 февр. – С. 6 // Комуніст. – 1998. – квіт. (№ 16). – С. 9.

О сатиристической поэме Н. Медведенко «Расщепление века».

178. Довнар Г. «Где твои, земля родная, золотые времена?»: Рецензия/ Г.С. Довнар // Советская Луганщина. – 1998. – 18 апр.

Рец. на книгу стихов Я. Захарова «У вершины века».

179. Довнар Г. «Горе витает над нами»: новой книге В. Казмина (Прокопенко) «С нами Бог, победим, сердцем чую» / Г.С. Довнар // Голос Донбасса. – 1998. – 26 июня. – С. 8.

180. Довнар Г. Через життєві тернії / Г.С. Довнар // Наша газета. – 1999. – 10 апр. – С. 14.

Про книгу І. Савича "Інтинські тернії".

181. Довнар Г. Красота и скорбь/ Г.С. Довнар // Советская Луганщина. – 1999. – 16 окт. – С. 6.

О сборнике стихов луганского инженера Юрия Князева "Сердце – с тобой".

182. Довнар Г. Когда совесть болит/ Г.С. Довнар // Жизнь Луганска. – 1999. – 2 дек. – С. 22.

О поэтической книге В. Спектора "Я надеюсь".

183. Довнар Г. "Как прекрасен этот мир – посмотри!" / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2000. – 27 мая.

О книгах поэта и прозаика Н. Ночовного "Тополя край зорі" и "Нечіпай-зілля".

184. Довнар Г. Жизнь прожить... / Г.С. Довнар // Наша газета. – 2000. – 10 июн. – С. 14. Рец. на кн. Владимира Барановского.

185. Довнар Г. Все ли дети родные? / Г.С. Довнар // Ижица. – 2001. – 8 авг. – С. 3., фот. Луганский писатель о завершающем томе всеукраинского сериала "Книга Памяти Украины".

186. Довнар Г. Честь имею! / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2001. – 15 дек.

Рец. на кн.: Ветров Г. М. Исповедь генерала.

187. Довнар Г. Его года – его богатство: [О книге "Избранное" А. Медведенко] / Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 2002. – февр. – № 5. – С. 4.

Рец. на книгу.

188. Довнар Г.Стихи и песни, зовущие к борьбе / Г.С. Довнар // Сов. Луганщина. – 2002. – № 24. – июн. – С. 4.

Рец. на кн.: Горелик Ф. Радикальные реформы: Рай богатым – бедным смерть.

Література про життя і діяльність Г. С. Довнара

189. Геннадий Станиславович Довнар // Писатели Луганщины: Библиогр. указ. – Луганск, 1968. – С. 21-23.

190. Буркатов Б. Геннадий Довнар / Б.Буркатов, А.Шевченко // Письменники України у Великій Вітчизняній: Бібліогр. довідник. – К., 1980. – С. 108.

191. Довнар Геннадій // Письменники Радянської України: Бібліогр. довідник. – К., 1981. – С. 73.

192. Довнар Геннадий Станиславович (К 60-летию со дня рождения): Рек.указ. лит. / Ворошиловгр. обл. б-ка им. А. М. Горького; Сост. Г. Г. Табачникова. – Ворошиловград, 1985. – 4 с.

193. Письменники Радянської України. 1917-1987: Бібліогр. довідник. – К.: Рад.письменник, 1988. – С. 193.

Наведені короткі біографічні відомості.

194. Довнар Геннадій: Біографічна довідка // Літ. Луганщина.- Вип. 1. – Луганськ, 1992. – С. 88-89, фот.

195. Геннадію Довнару – 50 // Донбас. – 1975. – № 4. – С. 127.

196. Малахута М. Геннадію Довнару – 50/ М. Малахута // Літ. Україна. – 1975. – 8 лип.

197. Юбилей писателя // Ворошиловгр. правда. – 1975. – 11 июл.

198. Ювілей письменника // Молодогвардієць. – 1975. – 13 лип.

199. Поздравляем юбиляров!: [Геннадию Довнару – 60 лет] // Донбасс. – 1985. – № 4. – С. 120.

200. Певец Донбасса // Ворошиловгр. правда. – 1985. – 9 июл.

Геннадию Довнару – 60 лет.

201. Низовий І. Літа трудові та врожайні / І. Низовий// Молодогвардієць. – 1985. – 9 лип.

202. Чернявський М. Геннадію Довнар – 60 років / М. Чернявський// Літ. Україна. – 1985. – 11 лип.

203. Чествование юбиляра // Ворошиловгр. правда. – 1985. – 22 сент.

В Ворошиловградском пединституте состоялся литературный вечер, посвященный 60-летию со дня рождения Г. Довнара.

204. Вітаємо переможців // Рад. Україна. – 1986. – 30 квіт.

По итогам республиканского конкурса на лучшее литературное произведение о рабочем классе и трудовом крестьянстве среди лиц, награжденных премией, Геннадий Довнар за пьесу «Делись огнем».

205. Шеворыкина А. «Солдаты милосердия» / А. Шеворыкина// Огни коммунизма. – 1988. – 20 февр.

Встреча Г. Довнара с ветеранами госпиталя 1827 – героями его книги в г. Коммунарске.

206. Над чим працюють: Письменник Довнар Геннадій Станіславович // Прапор перемоги. – 1988. – 3 лип. – С. 3.

Про творчі плани письменника.

207. Довнар Г. С. Слушая голос времени... : [Беседа] // Стахановское знамя. – 1988. – 3 сент.

«Стахановская» тема в творчестве Довнара.

208. Довнар Г. За незалежність, але яку? / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 1991. – 28 нояб.

Біографічні відомості про автора.

209. Геннадию Довнару - 70 лет // Жизнь Луганска. – 1995. – 7 июл. – С. 3.

О подготовке к празднованию юбилея писателя-земляка.

210. Бланк Б. Геннадию Довнару – 70 лет / Б. Бланк// Луган. правда. – 1995. – 8 июл.

О жизненном и творческом пути писателя.

211. Дрогайцева А. «Делись огнем»/ А. Дрогайцева // Субботний калейдоскоп. – 1995. – 8 июл.

О писателе Г. С. Довнаре.

212. Захаров Я. Геннадию Довнару – 70/ Я. Захаров // Наша газета. – 1995. – 8 июл. – С. 7., фот.

213. Відзначим ювілей письменника // Наша газета. – 1995. – 15 июл. Про ювілей письменника Г. С. Довнара.

214. Юбилей луганца // Луган. правда. – 1995. – 15 июл.

О 70-летии писателя Довнара Г. С. в областной библиотеке им. А. М. Горького.

215. Вітаємо ювіляра // Кам’яний Брід. – 1995. – № 8 (серп.)

До 70-річчя Довнара Г. С. Біографічна довідка.

216. Поздравляем: Звание «Почетный гражданин города Луганска» в связи с 200-летием города присвоено: Г. Ф. Ененко - директору АО «Луганский трубный завод», Г. С. Петрову – пенсионеру, Г. С. Довнару – члену Союза писателей Украины // Жизнь Луганска. – 1995. – 1 сент. – С. 1.

217. Станиславский Г. Итоги патриотического конкурса / Г. Станиславский// Луган. правда. – 1997. – 8 мая. – С. 2.

Упоминание о Г. Довнаре.

218. Читачі Луганська одержали... // Тиждень. – 1997. – № 34.

Про вихід у світ нової книги Г. Довнара „Гарячий екран”.

219. Коротко о главном // Луган. правда. – 1997. – 13 сент.

Почетный гражданин г. Луганска, писатель – о себе.

220. Довнар Г. Моя желанная неволя: Дневник писателя (1974-1988) / Г.С. Довнар // Бахмутський шлях. – 1998. – № 3-4. – С. 75-84.

221. Довнар Г. Моя желанная неволя: Дневник писателя/ Г.С. Довнар // Бахмутський шлях. – 1999. – №1.– С.73-100.

222. Лауреати "Відродження" вшановані // Наша газета. – 2000. – 11 март. – С. 14.

Про І. Савича, Г. Довнара, І. Шкурай – лауреатів обл. літ. премії.

223. Неживий О. Письменник – на робочій передовій/ О. Неживий // Наша газета. –2000. – 8 июл. - С. 14.

Про письменника Г. С. Довнара, якому виповнилось 75.

224. Максимова Т. Мудрость воспитать в себе человека / Т. Максимова// Луганчане. – 2002. – 18 апр. – С. 12., фот.

О писателе, журналисте Г. С. Довнаре.

225. Довнар Г. Страницы из солдатского дневника/ Г.С. Довнар // Советская Луганщина. – 2002. – май ( №16).

226. Яковлев С. Новая повесть Геннадия Довнара / С. Яковлев// Луган. завод. – 2002. – 25 июн.

227. Максимова Т. Кто достоин премии по литературе? / Т. Максимова// Вечерний Луганск. – 2002. – 11 июл. – С. 4.

Дискуссия. Участники: А. Неживой, Т. Дейнегина, Г. Довнар, А. Еременко, О. Холошенко, И. Низовой.

228. Довнар Г.С. ...И летописец Донбасса / Бес. Грибенко Е. / Г.С. Довнар // Луган. правда. – 2003. – 5 апр. – С. 1-3., фот.

О творчестве писателя.

Література про окремі видання творів Г. С. Довнара

229. В'язовський Г. // Черноморська комуна (Одеса). – 1952. – 14 груд.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Коли серця запалити: Повість. – Одеса: Обл. вид-во, 1952. – 148 с.

230. Діченсков М. На широку дорогу/ М. Діченсков // Прапор перемоги. – 1958. – 9 груд.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. В шахтарську сім'ю: Повість. – К.: Держлітвидав УРСР, 1958. – 93 с.

231. Николаева И. В шахтарську сім’ю/ И. Николаева// Луган. правда. – 1958. – 27 дек.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. В шахтарську сім'ю: Повість. — К.: Держлітвидав УРСР, 1958. – 93 с.

232. Саннинский Б. У шахтарську сім’ю/ Б. Саннинский // Дніпро. – 1959. – № 5. – С. 156-157.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. В шахтарську сім'ю: Повість. – К.: Держлітвидав УРСР, 1958. – 93 с.

233. Свінтицький Ю. Повість про шахтарську молодь/Ю. Свінтицький // Молода гвардія. – 1959. – 4 січ.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. В шахтарську сім'ю: Повість. – К.: Держлітвидав УРСР, 1958. – 93 с.

234. Трохимчук І. В ногу з життям/ І. Трохимчук // Молода гвардія. – 1960. – 17 серп.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Друзі поруч: Повість. – Луганськ: Обл. вид-во, 1960. – 174 с.

235. Санько Б. Друзья рядом// Луган. Правда. – 1960. – 24 авг.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Друзі поруч: Повість. – Луганськ: Обл. вид-во, 1960. – 174 с.

236. Щепенко М. Герої твору — наші земляки/ М. Щепенко // Прапор перемоги. – 1960. – 2 жовт.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Друзі поруч: Повість. – Луганськ: Обл. вид-во, 1960. – 174 с.

237. Пліско Г. Воскресіння/Г. Пліско // Прапор перемоги. – 1967. – 15 берез.

Рец. на кн.: Довнар Г. С Людина, яка воскресла: Роман. – К.: Рад.письменник, 1966. – 238 с.

238. Гончарук Г. Возвращенное счастье/ Г. Гончарук // Луган. правда. – 1967. – 25 март.

Рец. на кн.: Довнар Г. С Людина, яка воскресла: Роман. – К.: Рад.письменник, 1966. – 238 с.

239. Коваль В. Відлуння подвигу / В. Коваль// Літ. Україна. – 1969. – 28 берез.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. На бистрині: Докум. повість. – Донецьк: Донбас, 1968. – 87с.

240. Беляев Б. Летопись шахтерской славы /Б. Беляев// Луган. правда. - 1969. - 6 мая.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. На бистрині: Докум. повість. – Донецьк: Донбас, 1968. - 87с.

241. Булкин С. Большая судьба// Ворошиловгр. правда. – 1973. – 25 март.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Большая судьба: Очерки из истории Ворошиловгр. завода горного оборудования им. А. Я. Пархоменко. – Донецк: Донбас, 1972. – 162с.

242. Голубка І. Сторінки історії заводу/І. Голубка // Прапор перемоги. – 1973. – 5 трав.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Большая судьба: Очерки из истории Ворошиловгр. завода горного оборудования им. А. Я. Пархоменко. – Донецк: Донбас, 1972. – 162с.

243. Малахута М. Из шахтерского рода /М. Малахута// Ворошиловгр. правда. – 1975. – 5 апр.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Головченки: Роман. – Донецьк: Донбас, 1975. – 183 с.

244. Вікторов Ф. Образне життя документа / Ф. Вікторов// Молодогвардієць. – 1976. – 19 жовт.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Большая судьба: Очерки из истории Ворошиловгр. завода горного оборудования им. А. Я. Пархоменко. – Донецк: Донбас, 1972. – 162с.

245. Малахута М. Доля Степана Ваща / М. Малахута// Молодогвардієць. – 1976. – 11 груд.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Повернення: Повість-бувальщина. – К.: Рад.письменник, 1976. – 171 с.

246. Кухаренко М. Шахтерская династия / М. Кухаренко// Кадиевский рабочий. – 1977. – 10 дек.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Головченки: Роман. – Донецьк: Донбас, 1975. – 183 с.

247. Пліско Г. Пам'ять, що стукає в сердце / Г. Пліско// Прапор перемоги. – 1980. – 13 серп.

Рец. на кн.: Довнар Г. С Мины падают в цель. Повесть и рассказы. – Донецк: Донбас, 1981. – 160 с.

248. Солдатенко И. Бессмертие подвига / И. Солдатенко//Ленинское знамя (Киев). – 1980. – 14 окт.

Рец. на кн.: Довнар Г. С Мины падают в цель. Повесть и рассказы. – Донецк: Донбас, 1981. – 160 с.

249. Малахута М. Шлях у майбуття / М. Малахута// Прапор перемоги. – 1981. – 8 лют.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Дорога без кінця: Роман. – К.: Рад.письменник, 1980. – 272 с.

250. Солдатенко И. Нравственный выбор / И. Солдатенко// Радуга. – 1981. – № 11. – С. 184-185.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Дорога без кінця: Роман. – К.: Рад.письменник, 1980. – 272 с.

251. Євгеньєв М., Ізотов Ф. Крутий характер /М. Євгеньєв, Ф. Ізотов// Молода гвардія. – 1983. – 24 берез.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Кавалер шахтарської слави: Нарис. — К.: Рад.письмен¬ник, 1962. – 37 с.

252. Бішарев О. Там, на шахті Ірмінській...// Прапор перемоги. – 1983. – 2 серп.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Там, на шахте Ирминской: Роман // Донбас. – 1982. – № 4. – С. 4-50; № 5. – С. 43-82.

253. Петров К. Книга и жизнь / К. Петров// Ворошиловгр. правда. – 1985. – 9 июл.

Бывший парторг ЦК ВКП(б) на шахте «Центральная - Ирмино» делится своими впечатлениями о книге Г. Довнара «Делись огнем».

254. Бишарев О. «Делись огнем» / О. Бишарев// Правда Украины. – 1985. – 29 авг.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Делись огнем: Роман-хроника / Геннадий Довнар; [Послесловие К. Г. Петрова]. – М.: Сов. Писатель, 1985. – 295 с.

255. Захаров Я. Солдаты милосердия// Ворошиловгр. правда. – 1988. – 18 февр.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Солдаты милосердия: Повесть. – Донецк: Донбасс, 1987. – 175 с.

256. Івлев В. В ім’я людяності /В. Івлев// Прапор перемоги. – 1988. – 8 берез.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Солдаты милосердия: Повесть. – Донецк: Донбасс, 1987. – 175 с.

257. Шкляр Г. Солдаты милосердия// Рабочая газета. – 1988. – 2 дек.

Рец. на кн.: Довнар Г. С. Солдаты милосердия: Повесть. – Донецк: Донбасс, 1987. – 175 с.

258. Пастух Б. Історичне осмислення чи „Відкриття”?/ Б. Пастух // Луган. правда. – 1993. – 25 март.

Проблема осмислення історії України. Резонанс на публікацію Г. Довнара „Історичні відкриття”.

259. Гончаренко Н. Два века истории нашего края / Н. Гончаренко// Луган. правда. – 1995. – 16 мая.

О новой книге Г. Довнара «Луганцы», вышедшей в издательстве «Донбасс».

260. Лагин В. Портреты с натуры / В. Лагин// Красный Луч. – 1997. - 14 окт.

О книге Г. Довнара «Гарячий екран».

261. Довнар Г. «Гарячий екран» / Беседу вела Б. Бланк // Луган. правда. – 1997. – 25 окт. – С. 5., фот.

О новой книге писателя.

262. Богарада М. Відтворив правду життя / М. Богарада// Наша газета. – 1997. – 15 нояб. – С. 8.

Відгук на нову книгу Г. Довнара „Гарячий екран”.

263. Жерлицына Е. Истинно говорю вам..." / Е. Жерлицына// Луган. правда. – 2000. –24 окт. – С. 3.

О новой книге Г. С. Довнара "Берегите это несказанное".

264. Смоляренко Я. Луганская энциклопедия в лицах / Я. Смоляренко// Луган. завод. – 2001. – 15 янв.

Рец. на кн.: Довнар Г. С., Волков В. С. Отцы и правнуки Луганска. – Луганск: Світлиця, 2000.

265. Смоляренко Я. Луганская энциклопедия в лицах / Я. Смоляренко // Луган. правда. – 2001. – 10 февр. – С. 3.

Рец. на кн.: Довнар Г. С., Волков В. С. Отцы и правнуки Луганска. – Луганск: Світлиця, 2000.

266. Яковлев С. Новая повесть Геннадия Довнара / С. Яковлев// Луган. завод. – 2002. – 25 июн.

267. Бойцун І. Є. Утопія чи реальний шлях розвитку людства: На прикладі творів Генадія Довнара / І. Є. Бойцун// Вісник ЛДПУ. – 2003. – № 5. – С. 23-28.

268. Путренко З. Вот такие они люди / З. Путренко// Ижица. – 2004. – 21 янв. – С. 5.

О Почетных гражданах г. Луганска. Упоминание о книге Довнара "Это – наша история. Почетные граждане Луганска".

 

Укладачі: Стригун Т. С., головний бібліотекар відділу краєзнавчих електронних баз даних та інформації Манциз Г. В., завідуюча відділом краєзнавчих електронних баз даних та інформації

Редактор: Довгаль Р. І., ведучий бібліотекар інформаційно-бібліографічним відділом

Відповідальний за випуск: Соцков О. В., заступник директора з наукової роботи

Наши партнёры

Режим работы

Понедельник - Четверг:
8:00-17:00

Пятница - выходной
Суббота - 9:00-17:00
Воскресенье - выходной

Санитарный день - последний четверг месяца

На нашем сайте и в соцсетях в режиме 24/7

Контакты

Адрес:
91053 ЛНР,
г. Луганск, ул. Советская 78

Почта:
gorkiy.library@gmail.com

 

Счётчики

Яндекс.Метрика
Индекс цитирования
Copyright © 2018 Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М.Горького

Меню