Библиотека глазами местной власти

(По итогам социологического исследования)

С целью определения роли и места публичной библиотеки в социокультурной среде региона, а также привлечения внимания местных органов власти и общественности к основным проблемам деятельности библиотек, сектором развития библиотек им. М. Горького в течение II-го полугодия 2011 года было проведено социологическое исследование «Библиотека глазами местной власти». Статистико-социологическая информация получалась методом анкетирования председателей и секретарей сельских советов (соответственно 46,6% и 23,8% опрошенных), а также представителей местных органов власти, которые занимаются вопросами культуры.

Всего было опрошено 210 респондентов, для анализа отобраны 193 Анкеты.

Предметом социологического исследования стал ряд вопросов, которые являются наиболее актуальными на сегодняшний день, для любой публичной библиотеки региона - какой она является в глазах представителей власти, как именно они видят пути взаимодействия местной власти и библиотеки, какие конкретно шаги планируют управленцы для решения существующих проблем в библиотечной сфере, и т.п..

Как показал опрос, мнение работников властных структур относительно лидерства библиотек среди социокультурных заведений населенных пунктов практически не отличается от мнений представителей местных общин, опрошенных ранее. 77,2% участников исследования считают именно библиотеки важнейшими для общин, а почти половина респондентов(47,7%) в первую очередь профинансировала бы библиотеки, если бы у них увеличились средства на содержание учреждений микрорайона или населенного пункта.

Полный текст исследования в украинской версии.

Бібліотека очима місцевої влади
(за підсумками соціологічного дослідження)

З метою визначення ролі й місця публічної бібліотеки в соціокультурному середовищі регіону, а також привернення уваги місцевих органів влади та громадськості до основних проблем діяльності книгозбірень, сектором розвитку бібліотек ім. М. Горького протягом ІІ-го півріччя 2011 року здійснено соціологічне дослідження «Бібліотека очима місцевої влади». Статистико-соціологічна інформація одержувалася методом анкетування голів та секретарів сільських рад (відповідно 46,6% та 23,8% опитуваних), а також представників місцевих органів влади, що опікуються питаннями культури.

Усього було опитано 210 респондентів, для аналізу відібрано 193 анкети.

Предметом соціологічного дослідження «Бібліотека очима місцевої влади» стала низка питань, що є найбільш актуальними для сьогодення будь-якої публічної бібліотеки регіону - якою ж вона є в очах представників влади, як саме вони бачать шляхи взаємодії місцевої влади та бібліотеки, які конкретно кроки планують управлінці для вирішення існуючих проблем у бібліотечній сфері, тощо.

Як засвідчило опитування, думка працівників владних структур щодо лідерства бібліотек серед соціокультурних закладів населених пунктів практично не відрізняється від думок представників місцевих громад, опитаних раніше. 77,2% учасників дослідження вважають саме бібліотеки найважливішими для громад, а майже половина респондентів (47,7%) у першу чергу профінансувала б книгозбірні, якби у них збільшилися кошти на утримання закладів мікрорайону чи населеного пункту.

Серед завдань, що вирішувались у ході дослідження, було й виявлення шляхів співпраці органів місцевої влади з бібліотекам. Майже 90% опитаних управлінців, що опікуються в силу своїх посадових обов'язків проблемами бібліотек, найперше вбачають свою роль у вирішенні господарчих проблем та укріпленні матеріально-технічної бази книгозбірень (36,3% респондентів), понад 17% - головним називають фінансову підтримку бібліотечних закладів. На думку 15,5% учасників дослідження першочергового вирішення вимагають проблеми поповнення фондів та 8,8% опитаних намагаються в першу чергу комп'ютеризувати бібліотеки.

Разом з тим, як свідчать результати анкетування, майже третина опитаних представників органів місцевої влади (29%) не дала відповіді стосовно конкретних кроків у вирішенні проблемних питань у бібліотечній сфері, більш того, майже така сама кількість опитаних управлінців (30%) не змогла назвати жодної проблеми в життєдіяльності бібліотек, що входять у коло їхнього опікування.

Частково даний факт можна пояснити тим, що певна частина опитаних

управлінців (15,5%), можливо ще не змогла проявити себе у вирішенні існуючих бібліотечних проблем, оскільки знаходяться на посаді не більше одного року. Але, разом з тим, існують приклади, коли деякі представники влади, що мають солідний стаж перебування на посаді (серед учасників дослідження у 12,4% стаж більше 20-ти років) із року в рік не приділяють достатньої уваги одному з основних питань життєдіяльності бібліотек - фінансуванню комплектування. Отримані в ході анкетування дані підтверджують цей факт: лише 6,7% респондентів у першу чергу планують надавати допомогу в поповненні книжкових фондів бібліотек та забезпеченні повноти передплати.

Дуже схожа ситуація з технічним оснащенням бібліотечних закладів. Серед шляхів підвищення авторитету бібліотек у населення 66,3% учасників дослідження називають комп'ютеризацію бібліотек, але шукати гроші для цього готові лише 6%.

За умови залишкового фінансування культури, цілком зрозуміло, що представники місцевої влади дуже обмежені в коштах, які можуть спрямувати на цю галузь. Тим більше цінними й важливими є практичні кроки, нехай і невеликі, для покращення існуючої ситуації в бібліотечній сфері.

Вселяє надію той факт, що майже 82% опитаних управлінців відчувають відповідальність за подальший розвиток бібліотек свого регіону. Разом з тим, викликає занепокоєність те, що більш, ніж 15% респондентів не будуть ураховувати думку громади щодо закриття бібліотек у разі виникнення такої ситуації.

Як показало опитування, найбільш ефективним для розвитку бібліотек представники органів влади вважають взаємозв'язок з управлінням (відділом, сектором) культури держадміністрації (48,7% респондентів), особистий контакт з головою адміністрації називають найголовнішим для бібліотеки 35,2% опитаних. Лише 20% управлінців найбільш ефективним шляхом співпраці бібліотек з органами влади вважають оперативне інформаційне обслуговування її представників і тільки для 2,6% учасників дослідження вагомим фактором розвитку співвідносин є тісний зв'язок з громадою.

Як засвідчило анкетування, вирішальне значення для розвитку бібліотек, на думку представників влади, мають два фактори - державна політика в галузі культури (34,2% респондентів) і розміри фінансування (29,2%). Щодо реального стану речей, подавляюча більшість опитуваних (76%) висловлюються за недооцінку з боку держави ролі культури в розвитку суспільства. Більш, ніж 40% учасників дослідження вважають за необхідне проводити реформування бібліотечної галузі. Серед них 27,6% надають конкретні пропозиції з цього приводу: найбільше вказали на необхідність інформатизації та комп'ютеризації галузі, вирішення фінансового забезпечення, покращення матеріально-технічної бази та оновлення фондів бібліотек. До кола проблем, що потребують реформування, представники органів влади віднесли також і можливість повернення до централізації бібліотек, створення моделі сільської бібліотеки, вирішення питання з єдиним підпорядкуванням бібліотек, тощо.

У той же час, значна частина опитаних управлінців (42%) так і не змогла визначитися у своїх поглядах на цю проблему, а 17% працівників владних структур вважають, що немає ніякої необхідності поводити реформи в бібліотечній сфері.

За отриманими даними, 85% представників влади визначають безумовний авторитет бібліотеки у місцевого населення, майже 15% - вагаються визначитися з цього приводу, вважають недостатнім або невисоким рівень авторитету книгозбірень серед населення лише 4% опитаних. Серед чинників, що негативно впливають на імідж бібліотеки, управлінці називають: відсутність комфорту в бібліотеках (1,5% респондентів), відсутність комп'ютерів (2,1%), низький рівень обслуговування (0,5%), а також втрату інтересу до читання (1%).

Окреслили працівники владних структур і шляхи підвищення авторитету бібліотек. Подавляюча більшість опитаних (78,2%) вважають, що треба зміцнювати матеріально-технічну базу, майже 66% вбачають підвищення іміджу бібліотеки в забезпеченні її сучасним технічним оснащенням, що надасть можливість комп'ютеризувати бібліотечні процеси, інтегруватися в інформаційний простір та обслуговувати користувачів у віртуальному режимі. Майже половина опитаних управлінців (46,7%) пов'язує підвищення авторитету бібліотек зі створенням комфортних умов для роботи, поліпшенням інтер'єру книгозбірень та осучасненням їх дизайну. Третина опитаних пропонує активізувати участь у житті місцевої громади, стати для неї не тільки місцем, де можна отримати потрібну інформацію, а й створити в бібліотеці можливості для особистого спілкування.

На думку дослідників, підвищення авторитету книгозбірень у великій мірі пов'язано з підняттям престижу бібліотечної професії, який не можливий без гідного визнання праці бібліотечних працівників з боку органів влади та підвищення заробітної плати, але, як показало опитування, дані фактори виявилися важливими тільки для 22% працівників владних структур.

Цікаву інформацію отримано в ході дослідження щодо особистого ставлення до бібліотеки управлінців як її користувачів. Подавляюча більшість опитаних (88,6%) відвідують книгозбірні, в основному, кілька разів на місяць. Для більше половини (53,5%) працівників органів влади основним мотивом звернення до бібліотеки є громадська діяльність та поновлення професійних знань. Майже третина респондентів звертаються в цілях самоосвіти. Треба відмітити, що читання художньої літератури залучає до книгозбірень практично половину (49,6%) опитаних управлінців, які вважають, що це їм надає можливість відійти від повсякденних проблем і знайти душевне заспокоєння.

Отримані дані анкетування засвідчують, що більшість працівників владних структур взагалі оцінюють читання у своєму житті як джерело нових знань (62%), тому є не зовсім зрозумілим той факт, що приділяють увагу проблемам оновлення фондів і комп'ютеризації бібліотек та вважають їх вирішення першочерговими завданнями тільки 15,5% опитаних управлінців.

Як показало опитування, представники місцевої влади добре обізнані з проблемами бібліотек та знають шляхи їх вирішення. Хотілося б знайти таке саме порозуміння і на рівні центральної влади. І бажано, щоб це порозуміння виявилось в конкретних діях щодо вирішення проблем фінансування та технічного оснащення книгозбірень.

Тісна співпраця бібліотеки з громадою та місцевою владою як один із пріоритетних напрямків роботи, забезпечить їй надію на підтримку та стане вагомим фактором формування позитивного іміджу бібліотечних закладів.

Матеріал підготувала:

Зав. сектором розвитку
ВНАРБ ЛУНБ ім. М. Горького
Суслова В. Б.

Відповідальний за випуск:
Заст. директора з наукової роботи ЛУНБ ім. М. Горького
Соцков О. В.

Комп’ютерний набір:
Шелегеда Г. С.

Наши партнёры

Режим работы

Понедельник-Четверг - 9:00-18:00
Пятница - выходной
Суббота, Воскресенье - 9:00-17:00

Санитарный день - последний четверг месяца

На нашем сайте и в соцсетях в режиме 24/7

Контакты

Адрес:
91053 ЛНР,
г. Луганск, ул. Советская 78

Почта:
gorkiy.library@gmail.com

 

Счётчики

Яндекс.Метрика
Индекс цитирования
Copyright © 2019 Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М.Горького

Меню