Луганская
Республиканская
Универсальная
Научная
Библиотека им. М.Горького

Подробнее

Правовая

Информация

Подробнее

Противодействие

Экстремизму

Подробнее

Совместные проекты

Конкурсы

Подробнее

Конкурс

«По следам Горького»

Подробнее

Методика подготовки социологических исследований в библиотеках

В сучасних умовах бібліотека все гостріше відчуває необхідність у вивченні потреб та інтересів читачів для забезпечення їх якісного обслуговування. Значне місце у такому вивченні займають дослідження, що проводяться соціологічними службами бібліотек. Цю роботу найчастіше виконують бібліотечні працівники, які самостійно вивчають наукові основи соціологічних досліджень. Метою методичних розробок є надання допомоги бібліотекарям-практикам з цих питань. Основну увагу в них приділено застосуванню анкет в письмовому опитуванні, оскільки воно найчастіше використовується в бібліотечній практиці. Крім того, проводиться розбір конкретних зразків анкет.

Нагадаємо, що соціологічне дослідження складається з таких етапів:

  • I етап: Вивчення проблеми та розробка програми і методики дослідження. Підготовка бланкової продукції (розробка та розмноження анкет).
  • II етап: Збирання інформації.
  • III етап: Обробка та аналіз отриманих даних. Підведення підсумків дослідження
  • IV етап: Узагальнення матеріалів соціологічного дослідження. Підготовка висновків, інформацій та рекомендацій щодо впровадження результатів у практику роботи бібліотеки.

Підготовча фаза дослідження (перед програмне вивчення проблеми, розробка програми) є найбільш відповідальною тому, що теоретичні та методологічні прорахунки і помилки, припущені на цьому етапі, вже неможливо буде виправити в подальшому.

Програма дослідження в загальному вигляді включає в себе такі складові:

  1. методологічна частина - проблемна ситуація, що обумовлює необхідність проведення соціологічного дослідження (чому проводиться?); мета (чим і для кого буде корисним дослідження?); об'єкт (де, серед кого проводиться?); предмет (що вивчається, які соціальні зв'язки, відносини?); основні завдання дослідження, виконання яких необхідно для досягнення поставленої мети і перевірки основних гіпотез.
  2. методична частина - методи дослідження (методи збирання - анкетне опитування, інтерв'ю, аналіз, документів спостереження, експертні оцінки); формування вибіркової сукупності, тобто частини усіх об'єктів, що вивчаються у дослідженні, яка у мініатюрі спроможна відобразити всі основні характерні ознаки всієї групи; інструмента рій для збору інформації (анкети, інструкції інтерв'юеру тощо); послідовність обробки одержаних даних.

Існує декілька типів вибірки. Найпростіший з них - за формулою:

n (вибіркова сукупність)  =  N(генеральна сукупність)
0,0025N+1

Для спрощення розрахунків (як приклад) пропонуємо користуватись таблицею визначення вибіркової сукупності:

Генеральна сукупність N

50

100

200

250

300

400

500

750

1000

1500

2000

Вибіркова сукупність n

45

80

133

154

171

200

222

260

285

316

333

Цією таблицею можна користуватись відносно однорідної генеральної сукупності. Тобто ці розрахунки статистичне обґрунтовують обсяг вибірки, достатній ля вивчення лише якогось одного параметра генеральної сукупності, або однієї ознаки (одного запитання анкети). Якщо потрібно ще одержати значущі параметри, треба суттєво збільшувати вибірку.

Як свідчить досвід професійних соціологів для пробних дослідів достатньою є вибірка обсягом 100-250 чоловік. У масових опитуваннях, якщо величина генеральної сукупності складає менше 5000 чоловік, достатній обсяг вибіркової сукупності - не більше 500 респондентів, якщо ж обсяг генеральної сукупності 5000 і більше, то необхідно опитати 10% усієї сукупності, але не більше 2000-2500 респондентів.

Наприклад, якщо проводиться опитування населення мікрорайону з кількістю жителів 3000 чоловік, для повної достовірності даних, що будуть отримані, необхідно опитати 353 чоловіки.

n = 3000 = 353
0,0025x3000+1

Аналізуючи читацькі формуляри в бібліотеці з кількістю читачів 650, необхідно опрацювати 248 формулярів:

n = 650  = 248
0,0025x650+1

Під час підготовки розрахунків необхідно враховувати вибраковки (Макс. 5%), Наприклад, при підготовці анкетування 200 читачів доцільно опитати 210 респондентів (10 "позапланових" передбачається на випадок помилок: невірно заповнені, ні на усі питання дані відповіді).

Як було сказано вище, найпоширенішим методом соціологічного дослідження є анкетне опитування, яке дає можливість охопити велику кількість людей. Але через деякі характерні недоліки цього методу (як правило частка повернених анкет є невисокою, значна частка бракованих анкет, ухилення від відповідей на складні питання, підвищена частота варіантів відповідей "не знаю", "важко відповісти"; підвищені вимоги до зрозумілості питань анкети, необхідність значної кількості паперу для тиражування анкет), він принципово не може замінити собою всі інші соціологічні методи збирання інформації, тобто стати універсальним і всебічним.

Необхідно зазначити, що в бібліотеках проведення соціологічних досліджень на основі письмового опитування нерідко супроводжується методичними помилками. Типовими серед них є: вибір надмірно складних, загальних, всеохоплюючих тем дослідження; невідповідність змісту анкети темі дослідження; включення до анкети зайвих питань, які насправді не виконують ніяких функцій (особливо це стосується соціально-демографічних питань, якими обтяжуються навіть короткі анкети "про всяк випадок"); невдалі, нечіткі формулювання запитань (припускається неоднозначність їх тлумачення, складність мови, використання спеціальних вузькопрофесійних термінів).

Для успішного проведення досліджень рекомендуємо методику побудови анкет.

В додатках наводяться кілька прикладів анкет, які можуть бути корисними при розробці власних опитувальних листів для вивчення конкретних ситуацій. Всі приклади - це анкети, взяті з реальних досліджень після ретельної, ґрунтовної переробки з метою усунення помилок і прорахунків.

Треба відзначити, що кожне дослідження завжди вимагає розробки нової анкети, яка б відповідала конкретним цілям і завданням, тому використання анкет інших досліджень без переробки є неприпустимим. Між тим, механічне запозичення чужих анкет, методик і досі є поширеною помилкою в діяльності бібліотек.

Кожне запитання, яке формулюється для анкети, повинно "працювати" на виконання окремого завдання або перевірки конкретної гіпотези, 3 цього можна зробити висновок, що кількість запитань в анкеті знаходиться в прямій залежності від кількості і складності поставлених в програмі дослідження завдань та сформульованих гіпотез. Після того, як буде складено перелік майбутніх питань анкети, потрібно визначити порядок їх розташування. Місце кожного питання в анкеті залежить від його змісту, побудови, складності, виконуваних функцій.

Додаток №1 - короткий опитувальний лист для вивчення читацького попиту на періодичні видання в бібліотеках. За його допомогою соціологи мають можливість з'ясувати у читача, чи користується він періодикою і як часто, що він читає і що хотів би читати.

Нагадаємо, що існують дві основні форми побудови питань в анкеті - відкрита і закрита. Щоб з'ясувати, що саме читають, тобто скласти перелік найбільш популярних видань, питання в анкеті звичайно подають у відкритій формі, оскільки в закритому питанні неможливо перерахувати весь репертуар видань. Щоб визначити, чи користується читач відділом періодики і наскільки часто, краще використати закриту форму питання, адже перелік можливих відповідей цілком ясний.

Соціологи намагаються частіше використовувати закриту форму питання, тому, що вона легко піддається обробці, в тому числі комп’ютерній. Крім того, на такі питання респондент відповідає охочіше і швидше. Але не можна завжди використовувати лише закриті питання тому, що не завжди можна скласти повний перелік можливих відповідей, а перелік готових відповідей може нав'язувати респондентові думку дослідника, тобто не дає максимальну свободу опитуваним.

За змістовним навантаженням розрізняють основні і неосновні (додаткові) питання. Основними в наведеній анкеті (додаток №1) є питання З, 4, 5, оскільки саме вони розкривають тему дослідження. Але цікаво дістати додаткові дані про респондента, які допоможуть отримати більш широке уявлення про коло інтересів читача. Тому, в цій анкеті є додаткові питання 1, 2 щодо передплати періодики і питання 6 - пропозиції читачів; Не випадково додаткові питання стоять на початку і в кінці анкети, оскільки це відповідає одному із головних правил побудови опитувального листа: спочатку повинні йти легкі для респондента питання, які допомагають встановити з ним психологічний контакт. Відповідаючи на них, читач повинен поступово ввійти в проблематику дослідження. Завершуватись анкета повинна також легкими питаннями, які знімають психологічне навантаження.

За виконуваними функціями розрізняють питання інформативні, контактні, функціонально-психологічні та деякі інші. Одне питання може виконувати декілька функцій одночасно. В нескладних дослідженнях з короткими анкетами всі питання звичайно інформативні. Деякі питання можуть одночасно виконувати інші функції. Наприклад, в розглядуваній анкеті (додаток №1) всі шість питань інформативні, крім того, питання 1 й 2 контактні, а питання 6 - функціонально-психологічне.

Іноді необхідно виділити частину респондентів, щоб одне, або кілька питань адресувати лише їм. Цьому слугують питання-фільтри. Наприклад, в анкеті, яку ми зараз розглядаємо, питання 3 і 4 взаємопов'язані, причому 3-є питання є питанням фільтром для 4-го. Перш ніж спитати, що респондент читає:, логічно дізнатися, чи користується він відділом періодики взагалі.

Іноді респондента запитують про частоту, регулярність користування бібліотекою чи окремими її послугами. Найбільш доцільною формою запитання в таких випадках є закрита форма. Слід звернути увагу на те, що помилкою є застосування таких варіантів відповідей, як "часто", "рідко", "декілька разів", тому що ці поняття у різних людей мають різні виміри. Потрібно використовувати абсолютні показники, як, наприклад, в додатку №3 (питання 1).

Вище вже відзначалося, що анкета повинна починатись і закінчуватись фактологічними питаннями, як найбільш легкими для відповідей респондента. В такій ролі їх називають функціональними, тому що; крім, одержання даних від респондента, вони здійснюють психологічну, емоційну підготовку опитуваного. До таких запитань можна віднести блок соціально-демографічних питань (вік, стать, освіта, професія, соціальний і сімейний стан тощо). Цей блок питань, якщо він взагалі присутній, завжди розміщується в кінці анкети, за рідкісними винятками.

Включення кожного такого питання до анкети повинно обґрунтовуватись, В коротких анкетах, на малих вибірках дійсно корисними бувають лише деякі соціально-демографічні питання. Наприклад, в опитуванні бібліотечних працівників достатньо дізнатися про освіту і стаж роботи, а при вивченні попиту на періодичні видання в бібліотеці з метою оптимізації передплати такі питання взагалі не потрібні.

Існують вимоги до зовнішнього, друкарського оформлення анкет. Вони повинні бути приємними на вигляд: охайними, з чітким, легко читаним шрифтом, бажано на гладкому/тонкому папері. Для зручності, цілісності сприймання запитань потрібно, щоб кожне з них не було розірване на дві сторінки (тобто, коли початок запитання на одній сторінці, а закінчення - на іншій).

Як правило, дослідження по вивченню читання, що проводяться соціологічними службами бібліотек, охоплюють тільки читачів. Однак бувають ситуації, коли доцільніше провести вивчення проблеми за участю більш широкого контингенту. Так, щоб визначити місце і роль бібліотеки в культурному житті регіону, її престиж, необхідно визначити громадську думку жителів району, міста, області. В таких випадках предметом дослідження є не просто проблеми бібліотечного обслуговування, а більш загальні питання, що стосуються форм проведення відпочинку, переваг в засобах одержання інформації, ставлення до культурних і духовних цінностей.

Отже, ми розглянули основні питання побудови, використання анкет, які застосовуються в соціологічних опитуваннях в бібліотеці.

зав. сектором розвитку бібліотек
Суслова В.Б.

 

 

 

Додаток №1

Анкета

Шановний читачу!

Обласна наукова бібліотека вивчає попит на періодичні видання в масових бібліотеках області.
Просимо Вас відповісти на декілька запитань. Це допоможе нам поліпшити передплату газет та журналів в бібліотеках Вашого міста, району. Висловлюємо Вам вдячність за участь в опитуванні.

1.  Які газети, журнали Ви передплачуєте додому?

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

2. В останній час періодичні видання стали цікавішими, але й ціни на них відчутно  зросли. Як це впливає на Вашу передплату?
- переплачую менше видань, ніж раніше
- обсяг передплати не змінився
- передплачую більше видань, ніж раніше

3. Чи звертаєтесь Ви за періодичними виданнями до бібліотеки?
- так, досить часто
- іноді звертаюсь
- ні, не звертаюсь ніколи

Якщо звертаєтесь, то які газети, журнали читаєте?

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

5. Яких видань в бібліотеці немає, а вони б Вам знадобилися?

_________________________________________________________________________

6. Що можна зробити для поліпшення обслуговування читачів періодичними виданнями в бібліотеці?
- забезпечити копіювання окремих статей
- видавати газети і журнали додому
- подовжити зберігання періодики в бібліотеці
- збільшити термін користування   бібліотечною періодикою вдома
- організувати постійну виставку цікавих публікацій
- інше________________________________________________________________

Контакты

Адрес:
291011 ЛНР,
г. Луганск, ул. Советская 78

Основная почта:
[email protected]

Резервная почта:
[email protected]

Карта сайта

Режим работы

Понедельник-Четверг - 9:00-18:00
Пятница - выходной
Суббота-Воскресенье - 9:00-17:00

Санитарный день - последний четверг месяца

На нашем сайте и в соцсетях в режиме 24/7

Счётчики

Яндекс.Метрика

Меню