Культура Луганщины

Для більшості середньостатистичних громадян пожовкле осіннє листя – це сміття, усілякі сухі травинки й квіточ­ки, черепашки і мушлі, різноманітні клаптики кольо­рового паперу та шматочки різнобарвної тканини – непотріб, не вартий навіть краплини уваги будь-якої дорослої людини. А між тим, саме з цього матеріалу створює дивовижної краси декоративні композиції керівник гуртків флористики Новопсковського районного Будинку дитячо-юнацької творчості Лариса Федорівна Буткова.

Ця жінка наділена чарівним і щасливим даром бачити у польовій квіточці не звичайну рослину, а часточку сонця, маленьке казкове диво. В тонесенькій, немов струна, травинці, вона здатна почути хвилюючі мелодії українського степу, в невеликій черепашці – звуки морського прибою...

Лариса Федорівна має чутливу душу, витончену творчу уяву, вмілі руки. Флористичні композиції, створені майстринею, зачаро­вують глядачів гармонійним поєднанням кольорів, незви­чайною фантазією, вишуканіс­тю і довершеністю.

Творчий шлях жінка розпо­чала у першій половині 90-х років, коли заступила на роботу в районний БДТ. Та, звичайно, перше доторкнення до мистецтва відбулося значно раніше – ще в юнацькі роки. Вже тоді вона намагала­ся створювати цікаві квіткові композиції, моделювати жіноче вбрання. Що й не дивно: подібні спроби робить чимало дівчат. Але майбутня флориста відзначалась нешаблонним мисленням, творчим підходом до кожної роботи, неабиякою вигадливіс­тю. Вона ніколи не копіювала вже готові зразки, а завжди шукала власні мистецькі шляхи.

З часом опанувала техніку аплікації та панно, захопилась східним мистецтвом ікебани. А працюючи в Будинку дитячої творчості, розробила авторсь­ку методику виготовлення одягу, жіночих капелюшків і аранжування вбрання природ­ним матеріалом. На різноманіт­них виставках, творчих звітах мені доводилося бачити ці роботи. Бони вражають своєю естетичністю, шляхетністю, витонченістю. Нещодавно захопилась виготовленням ляльок з допоміжного і досить незвичного матеріалу -кукурудзи. І в цьому вона досягла досконалості!

Загалом, творчий доробок невтомної жінки складає сотні різноманітних робіт. Кожна з них має свою історію, техніку виготовлення. Кожна зберігає малесенькі творчі секрети, без яких неможливе справжнє мистецтво. І кожна розповідає про розмаїття, строкатість навколишнього світу...

Як на мене, людина, яка небайдужа до краси, полюб­ляє квіти, рослини, природу, має добре і лагідне серце, чисту душу, світлу голову. Адже від спілкування з чарівним світом мистецтва, від щоденної роботи з при­родним матеріалом усе недобре, що накопичується е голові й серці кожної людини, йде геть.

Та і неможливо працювати в обраному Л. Ф. Бутковою мистецькому жанрі, якщо десь У глибині мозку, у свідомості тліють жаринки гніву, заздрості, недоброго ставлення до людей. А якщо і виникає якийсь негатив чи настрій псується під впливом зовнішніх обставин, все те Швидко зникає, коли Лариса Федорівна береться за роботу.   Флористика допома­гає поринути в новий життє­вий простір, відволікає від докучливих думок, склад­нощів та негараздів. Людина, яка створює справжні шедев­ри декоративної творчості, піднімається до нових духов­них висот, її внутрішня сутність радіє та співає, відчуваючи натхненний політ на крилах нестримної фантазії.

Мудрі люди стверджують: "Є Щастя бачити, відчувати красу, та найсильніші почуття дарує можливість створювати красу власними руками, розумом, творчою уявою".

Радісних миттєвостей Ларисі Федорівні додає і спілкування з дітьми, яких мудра настав­ниця навчає азам майстер­ності. В неї чимало старанних учнів, роботи яких теж можна побачити на виставках та мистецьких заходах. Здобутки гуртківців Л. Ф, Буткової відзначені І почесними грамотами, і високим званням "зразкового творчого об'єд­нання", що надане колективу в 2006 році, А сама майстриня отримала вагому особисту відзнаку - диплом народного майстра декоративно-ужитко­вої творчості.

Роботи Лариси Федорівни високо оцінюють провідні фахівці Луганського обласного центру народної творчості. Нещодавно, відвідавши Новопсков (цей візит відбувся в рамках обласного фестива­лю "Луганщина - світанок України"), вони відзначали самобутній мистецький почерк майстрині, її своєрід­ний світогляд, досконалу техніку.

Дійсно, її роботи зачарову­ють, дивують, інколи навіть вражають. Коли дивишся на них, на думку спадає, що природа - це і храм, і майс­терня, в якій талановита людина може яскраво прояви­ти свої найкращі мистецькі якості.

Г. ВЛАСЮК.

Власюк, Г. Мистецтво творити красу / Г.Власюк // Перемога - 2010 - 3 лист. - С.1