Культура Луганщины

Вийшла літньої днини на територію Національного комплексу «Експо-центр України», зацікавившись виставкою «Барвиста Україна», і не змогла пройти повз незвичайні вироби – пташині яйця, «помережані» візе-рунками.

- Чиста різьба, — пояснює Дмитро Денисенко, майстер народної творчості України з писанкарства. - Вирізають, не пошкоджуючи структури, перламутрову красу.

Мій співрозмовник - із міста Артемівська Донецької області, де створено музей писанкарства, як він вважає, єдиний на Сході України. У ньому зібрано понад тисячу експонатів з усіх регіонів країни. Проводячи екскурсії, пан Дмитро розповідає і про новий різновид писанкарства - чисту різьбу по страусовому та гусячому, а також усіх пташиних яйцях. Використовуються символи землі, води, повітря. А на страусовому яйці бачимо ще й ви-ноградну лозу, знаки сонця.

Пан Денисенко переміг у конкурсі «Неповторність» серед майстрів народної творчості.

Куди ж я потрапила? Виявляється, до Містечка Майстрів. Загальнодержавну виставкову акцію «Барвиста Україна» приурочено до І8-Ї річниці незалежності України. Проведена І8-2І серпня, вона супроводжувалась презентаційними та культурно-мистецькими заходами. Зокрема, етнографічна експозиція Містечко Майстрів об'єднала 65 учасників з усіх регіонів України і репрезентувала унікальні вироби декоративно-ужиткового мистецтва: роботи гончарів, різьбярів, майстрів бісероплетіння, вишивальниць і художників.

Прямую до розмальованих дощечок. Маргарита Ремньова, народний майстер Луганщини з міста Старобільська пояснює: це вироби з відновленим розписом. На території Старобільщини у XVIII, XIX, ще в 20-х роках XX століття розписували весільні скрині. Були майстри, які використовували пальцеву техніку, що потім призабулася. Ентузіасти, причетні до проекту «Старобільські візерунки», збирали старовинні скрині й розписні килими і відновили цю техніку, їх підтримав Міжнародний благодійний фонд «Україна-зооо».

Тетяна Козлова, теж із Луганщини, займається соломоплетінням. Хвалиться козацькими оберегами. На козацькому фестивалі одна бабуся поцікавилась - а чи є обереги коней? Ні? Чому не робиш? Адже коли хлопець в сім'ї народжувався, коника дарували, аби все життя був успішним — на коні. А ще - колись, як у похід козаки йшли, турбувалися, як повернутися на коні, себто живим.

Пані Тетяна зізнається - її вироби вже по всьому світу розійшлися. Вони є в Греції, Китаї, Польщі, Канаді, Бразилії, Аргентині, Португалії, Іспанії, Німеччині.

Дивишся на витвори майстрів - і спадає на думку - ми сильні цим самобутнім народним мистецтвом. Адже воно дозволяє ідентифікувати нас серед інших країн і народів.

Світлана Соколова

Соколова,С. Відкриття у «містечку майстрів»[Текст]/Світлана Соколова//Українська культура. - 2009. - 4 верес. - С. 34