Обзор научно-исследовательской работы ЛУНБ им. Горького за 2006-2010 года

Перелік соціологічних досліджень ЛУНБ ім. Горького за хронологією:

  1. «Місце і роль методичної служби ЦБС в бібліотечній практиці» - соціологічне опитування - 2007 р.
  2. «Про стан забезпечення публічних книгозбірень Луганської області вітчизняною книжковою продукцією - соціологічне дослідження–2007 р.
  3. «Бібліотекар на селі: портрет фахівця» - соціологічне дослідження. – 2008 р.
  4. «Українська книга та культура села» - соціологічне дослідження. – 2008 р.
  5. «Незадоволений читацький попит у ЛУНБ ім. Горького» - соціологічна розвідка. – 2008 р.
  6. «Краща книга року: рейтинг популярності сучасних українських авторів» – соціологічна розвідка. - 2009 р.
  7. «Моніторинг трансформації інформаційних запитів фахівців та науковців- користувачів ЛУНБ ім.Горького» - соціологічне дослідження- 2009-2010 р.р.
  8. «Сільська бібліотека на користь місцевої громади» - соціологічне дослідження. – 2009 р.
  9. «Склад, інформаційні потреби та запити фахівців різних галузей знань – користувачів відділу мистецтв». – 2010 р.
  10. «Споживач краєзнавчої інформації: потреби та задоволення попиту» - локальна соціологічна розвідка. – 2010 р.
  11. «Краща книга року: рейтинг популярності сучасних українських авторів»- соціологічна розвідка. – 2010 р.
  12. «Соціологічні дослідження книгозбірень Луганщини у 2007-2009 роках»-аудиторський аналіз.-2010 р.

За період з 2006 по 2010 рік сектором розвитку бібліотек Луганської УНБ ім. Горького проведено низку соціологічних досліджень, завданням яких є отримання додаткової до статистичної інформації щодо реального стану змістовних потреб населення у бібліотечному обслуговуванні. Проблеми, що вивчалися, є досить характерними і для попереднього періоду проведення соціологічних досліджень (1996-2005 рр.), тому деякі доробки стали спробою прослідкувати за змінами, що відбувалися за певний період з об’єктами цих досліджень.

Так, першою спробою трекового дослідження стало проведення дослідження «Сільська бібліотека на користь місцевої громади».

Виконавці: сектор розвитку бібліотек ЛУНБ ім. Горького, завідувачка сектором Суслова В. Б.

Термін проведення: друге півріччя 2009 року.

Бази проведення: сільські бібліотеки Краснодонського, Кремінського, Біловодського, Білокуракинського, Марківського, Міловського, Попаснянського, Старобільського, Лутугинського, Слов’яносербського, Свердловського, Новоайдарського та Перевальського районів.

Об’єктом дослідження стали мешканці сел вище названих районів та користувачі сільських бібліотек.

Опитування проводилося з метою визначення місця сільської книгозбірні в системі соціокультурної інфраструктури села – як об’єкту проведення дозвілля, спілкування, отримання потрібної літератури та інформації різного характеру.

Треба зазначити той факт, що обласна бібліотека за певний період неодноразово зверталася до вивчення діяльності сільських книгозбірень. За допомогою моніторингу з різних боків були отримані дані як статистичного, так і соціологічного характеру, що дозволяли комплексно оцінювати стан сільських бібліотек, визначити їхнє місце в житті територіальної громади, пріоритети в інформаційних потребах користувачів та ступінь їхнього задоволення, а також дізнатися думки щодо шляхів покращення діяльності сільських книгозбірень.

Одним із методів, що застосовувалися в дослідженні «Сільська бібліотека на користь місцевої громади» є попередній контент-моніторинг матеріалів регіональної преси, статистичної звітності та «порт-фоліо» самих сільських книгозбірень, що здійснювався протягом 2007-2009 років. Відповідно до застосованої технології в результаті контент-аналізу тематичних матеріалів , що проводився щокварталу, відбиралися ключові (щодо досліджуваної теми) фрагменти публікацій і складався банк даних.

Комплексний підхід до вивчення діяльності бібліотек у цій роботі дав змогу виявити й проблемний простір в існуванні сільських книгозбірень та, деякою мірою, висвітлити стан соціального розвитку села, а також відношення до бібліотек місцевої громади.

Предметом соціологічного дослідження «Сільська бібліотека на користь місцевої громади» стала низка питань, що є найбільш актуальними для сьогодення сільської книгозбірні – яка ж вона є, в дійсності, бібліотека на селі, в яких умовах функціонує, яке ставлення до неї місцевої громади, тощо.

Результати, що отримані, ще раз підтвердили необхідність сільської бібліотеки для громади, її роль як центру інформації на селі. 87,7 відсотків опитаних селян підтвердили, що основним місцем, де можна провести дозвілля, є бібліотека. Навіть будинок культури чи клуб поступається бібліотеці (58%) в цьому сенсі.

На думку респондентів, бібліотеки це та інституція, без якої суспільство не може існувати. Переважна більшість мешканців села використовує книгозбірні для самоосвіти та навчання (64%). 92 відсотка опитаних вважають, що місцева влада не повинна приймати рішення стосовно закриття т ліквідації бібліотек без попереднього обговорення та згоди громади, а 88,5% - готові захищати їх у разі загрози закриття. І це вказує на те, що незважаючи на недоліки у комплектуванні, низький рівень матеріально-технічної бази та інші вади, негативні чинники, сільські бібліотеки у місцевих громад мають неабиякий авторитет, який потрібно постійно підтримувати і розвивати. Значна кількість селян пов’язують перспективи розвитку своїх бібліотек з удосконалістю та повнотою надходжень до бібліотечних фондів (47,4%), комп’ютеризацією та доступу до Інтернету (31,2%), наявністю у бібліотеках довідково-консультаційних центрів з різних питань (28,9%), в також зі зміною відношення влади до галузі взагалі.

Результати дослідження дали змогу дізнатися й думку громадськості щодо шляхів покращення діяльності сільських бібліотек, а також надати цілу низку рекомендацій, серед яких: розширення сервісних та інформаційних послуг населенню (включаючи більш активне впровадження додаткових платних послуг), налагодження тісної співпраці з навчальними закладами та іншими установами на селі на принципах рівноправного партнерства як у сфері інформаційно-бібліотечного обслуговування, так й в культурно-дозвіллєвій діяльності. Вартий уваги й такий засіб формування позитивного ставлення громади до бібліотеки як практика проведення громадських слухань, звітів у будь-якій формі – від стендових звітів до виступів на зустрічах з читачами .

Для більш детального вивчення такої важливої сфери в діяльності сільських бібліотек як співвідношення з місцевою владою, а також задля того, щоб побачити певні зрушення та динаміку цих відносин у зрівнянні з 2002 роком (рік проведення соціологічного вивчення «Бібліотека - місце і роль у становленні місцевого самоврядування») було запропоновано здійснення соціологічного дослідження «Бібліотека очима місцевої влади», що заплановано провести у 2011 році.

***

Відповідно умовного розподілу проблемного простору соціологічних досліджень в бібліотеках, певною складовою частиною його є вивчення читацької аудиторії або окремих читацьких категорій конкретної бібліотеки та погляду користувачів на її діяльність.

До цього напряму наукових доробок можна віднести соціологічне дослідження «Моніторинг трансформації інформаційних запитів фахівців та науковців-користувачів ЛУНБ ім. Горького», що є частиною дослідження, розпочатого 5 років тому, у 2004 році.

Виконавці: сектор розвитку бібліотек ЛУНБ ім. Горького, завідувачка сектором Суслова В. Б.

Термін проведення: 2009-2010 роки.

База проведення: Луганська УНБ ім. Горького.

Основною метою моніторингу стало вивчення тих змін, що зазнали фахова читацька аудиторія обласної книгозбірні та її інформаційні запити, а також прогнозування розвитку інтересів користувачів та їх уподобань надалі.

Вірогідність дослідження забезпечила єдина методика й інструментарій з попереднім моніторингом, а також дотримання встановленої вибіркової сукупності (1тис. 220 респондентів).

Об’єктом вивчення були фахівці та науковці обласної книгозбірні, предметом – динаміка змін їх читацьких уподобань, мотиви звернення саме до цієї бібліотеки, сучасний стан надання бібліотечно-інформаційних послуг, ступінь задоволення запитів даних категорій користувачів ЛУНБ ім. Горького, а також відповідність ресурсів книгозбірні їх потребам.

Дослідження мало комплексний характер, з використанням різних методів вивчення: документних (аналіз бібліотечної статистики, читацьких формулярів, листків вимог) і соціологічних (анкетування, телефонне опитування, інтерв’ю тощо), що дало змогу, з одного боку, вивчити особу користувача та вид його діяльності, з другого – характер потреб у різних видах інформації.

Протягом періоду, за який здійснювався моніторинг, якісний склад читацької аудиторії обласної книгозбірні дещо змінився. Так, наприклад у 2005 році науковців серед користувачів Бібліотеки було 3,3% від загальної кількості, у 2007 році – 3,8, у 2009 – 4,6%. Фахівців, відповідно: у 2005 році – 54,6%, у 2007 р. – 55,8%, у 2009 – 56,1%. Студенти, як і раніше, складають приблизно третину від загальної чисельності користувачів Луганської УНБ ім. Горького.

Також зазнали змін й решта основних параметрів, за якими здійснювалося дослідження, а саме – професійні категорії респондентів (науковці – 17%, аспіранти – 15%, фахівці – 63,6%), частота звернень до послуг наукової книгозбірні (кожен день – 3,2% опитаних, 1-2 рази на тиждень – 45,8%), середня тривалість відвідування Бібліотеки (найбільша становить від одної до трьох годин – 58,5% респондентів). Досить помітливим є той факт, що у залах книгозбірні перебуває більше ніж шість годин 5,3% опитаних, для зрівняння – таких у 2005 році було майже у 2 рази менше (2,7%). Тобто можна зробити припущення, що збільшення терміну перебування у стінах Бібліотеки пов’язано з поліпшенням умов для роботи та якості обслуговування користувачів.

За ті роки, що аналізувалися, відбулися значні зміни в ставленні читачів ЛУНБ до використання сучасних інформаційних технологій. Наявність електронного читального залу, збільшення обсягу електронного каталогу, відкриття Wi-Fi зони доступу до Інтернету, удосконалення вже існуючих і формування нових електронних баз даних – все це приваблює 51,1% опитаних (для зрівняння: у 2005 році фахівців, що користуються Інтернет та електронними ресурсами Бібліотеки було 14%). Про це свідчить і той факт, що переважна більшість опитаних (72,3%) визнали електронні джерела інформації найважливішими для себе, а 36,2% респондентів вважають самим головним в своїй діяльності оперативність, своєчасність та повноту інформації, отримання якої вже неможливо без використання електронних інформаційних мереж.

Треба зазначити, що цей напрям в діяльності обласної книгозбірні вивчається досить інтенсивно: щорічно фахівцями відповідних структурних підрозділів здійснюються локальні розвідки, в ході яких аналізується ступінь задоволення потреб користувачів електронними видами ресурсів, зокрема фахівців різних професійних груп та науковців, виявляється попит на повнотекстові електронні версії документів, занесених до електронного каталогу ЛУНБ ім. Горького, відслідковується динаміка змін у складі користувачів електронних інформаційних мереж, тощо.

Отримані дані щодо мотивації звернення науковців та фахівців до обласної бібліотеки свідчить про те, що триває певний процес якісних змін в їх інформаційних потребах. Більшість учасників дослідження демонструють різноманітний інформаційний попит за декількома напрямками діяльності, незалежно від фаху та віку, й використовують отриману інформацію у різних сферах зайнятості.

Так, наприклад, ті 77,6% респондентів, що відносять себе до категорії «практик» та зайняті у промисловості (26%), сільському господарстві (6,4%), будівництві (21,1%), торгівлі (13,2%) тощо, охоче цікавляться новинами культури, мистецтва, освіти – 43,8% опитаних, науки – 18,1%, інформаційних технологій – 17% .

Як і в попередньому дослідженні 2004 року, так і сьогодні респонденти виявили сталий інтерес до видань з економіки, філософії, права, психології, історії, педагогіки, культури та мистецтва тощо. За типами частіше називалися навчальні (37,1%), наукові (29,8%), науково-популярні (26,6%), виробничі (33,1%) видання.

Стосовно перешкод, що заважали якісному обслуговуванню фахівців у обласній бібліотеці, треба зазначити, що більшість з них була переборена в результаті коригування бібліотечної політики ЛУНБ ім. Горького в тому числі і відповідно рекомендаціям, зробленим у результаті соціологічних досліджень 2004 та 2009-2010 рр.

Серед них: зміна режиму роботи обласної книгозбірні відповідно побажанням користувачів, підвищення оперативності обслуговування читацької аудиторії шляхом структурного перерозподілу та об’єднанню в єдиний інформаційний простір підрозділів Бібліотеки (відділи гуманітарної, виробничої літератури, відділ ділової інформації, відділ періодичних видань), що знаходяться на одному поверсі будинку, створення інформаційно-сервісної служби «Запитай мене», служби «Бібліотека – науковцям» й максимально вільний доступ до літератури – все це суттєво наближає бібліотекаря до користувача та сприяє більш адресному та якісному його обслуговуванню.

З практичної точки зору, проведення таких досліджень з періодичністю у 2-3 роки дає змогу вчасно реагувати на ті перетворення, що відбуваються з основними пріоритетними категоріями споживачів інформації Бібліотеки, беручи до уваги ступінь задоволення постійно змінюваних інформаційних потреб, а використані методики можна застосовувати для проведення аналогічних розвідок будь-яких читацьких категорій.

***

Інформаційні ресурси та інформаційні потреби окремих читацьких категорій були у центрі уваги фахівців ЛУНБ ім. Горького протягом 2006-2010 років. У ході проведення соціологічних локальних розвідок у різних структурних підрозділах акцент було зроблено на особливостях читацьких та інформаційних запитів, а також відповідність їм фондів обласної книгозбірні.

Так у 2010 році, працівниками відділу мистецтв Бібліотеки було здійснено локальне дослідження «Склад, інформаційні потреби та запити фахівців різних галузей знань – користувачів відділу мистецтв ЛУНБ ім. Горького», основною метою якого стало вивчення складу, запитів та інформаційних потреб користувачів даного структурного підрозділу книгозбірні, мотиви звернення до літератури з мистецтва не фахівців у цій області та ступінь задоволення такого роду потреб.

Виконавці: працівники відділу мистецтв ЛУНБ ім. Горького; завідувачка Рекеда Т.В.

Співвиконавці: сектор розвитку бібліотек, завідувачка Суслова В. Б.

Термін проведення: друге півріччя 2010 року

База проведення: ЛУНБ ім. Горького, відділ мистецтв.

Основним методом вивчення було обрано анкетування. Отримані дані дали змогу зробити висновок, що тема мистецтва є досить популярною – до неї постійно звертаються 20,3% усіх користувачів обласної бібліотеки, серед них: фахівців, що працюють у сфері культури і мистецтва – 28,3%, фахівців інших галузей господарства – 40,8%, студентів різних рівнів освіти – 43,6%, науковців – 7,8% від загальної кількості користувачів відділу мистецтв. Склад респондентів (вибіркова сукупність) досить точно відобразив розподіл читацького контингенту у відділі. Так, виробничою діяльністю зайняті 36% опитаних, учбовою та викладацькою 34%, науковою – 16 відсотків.

Аналіз мотивів звернення анкетуємих показав, що найбільший відсоток (68%) користувачів звертається до послуг відділу мистецтв з приводу підвищення культурного рівня і розширення кругозору, самоосвіта й читання для відпочинку мають майже однакові показники – 42% та 40% опитаних; для підвищення кваліфікації звертаються 24% опитаних, з метою навчання – 26%, наукової роботи – 10% учасників дослідження. У результаті анкетування було з’ясовано, що 84% респондентів повністю або майже повністю задоволені фондами відділу. Незадоволений попит виявився у 16% опитаних, що визначили теми, за якими недостатньо наявної літератури. Серед них називались: дизайн інтер’єру та екстер’єру садиб у народному стилі, наукова література тура з питань виховання молоді засобами мистецтва; сучасна музична література; філософія мистецтва; мистецтво та релігія; сучасне українське танцювальне мистецтво; нотні партитури обробок сучасних народних пісень тощо.

Серед побажань та пропозицій щодо підвищення якості обслуговування користувачів – поліпшення комплектування фонду, насамперед новими підручниками з історії світової культури, музики, виданнями з питань світового танцювального мистецтва, науковими виданнями з мистецтва, довідниками, періодичними матеріалами з фотографії, живопису, музики.

За підсумками дослідження було розроблено план заходів з підвищення рівня обслуговування користувачів відділу мистецтв, де одним з пунктів є подальша дослідницька робота з вивчення інформаційних запитів свого користувача та його думок щодо деяких аспектів удосконалення роботи даного структурного підрозділу в різних напрямках. Так, на 2011 рік заплановано проведення соціологічного дослідження « Ефективність виставкової діяльності відділу мистецтв ЛУНБ ім. Горького» та міні-розвідки «Клуб «Середа» сьогодні - Ваша думка, читач?»

***

З метою вивчення сучасного споживача краєзнавчої інформації та відповідності інформаційних ресурсів ЛУНБ ім. Горького їхнім запитам, у 2010 році на базі відділу краєзнавчої інформації була здійснена локальна соціологічна розвідка за темою «Споживач краєзнавчої інформації: потреби та задоволення попиту».

Виконавці: відділ краєзнавчої інформації ЛУНБ ім. Горького, завідувачка Манциз А.В.

Співвиконавці: сектор розвитку ЛУНБ ім. Горького, завідувачка Суслова В. Б.

Об’єктом дослідження стали користувачі обласної книгозбірні, предметом - інформаційні потреби споживачів краєзнавчої інформації.

Дослідниками ставилася низка завдань: визначити мотиви звернення до краєзнавчих ресурсів, відповідність їх репертуару інформаційним потребам користувачів, проаналізувати обсяг та динаміку росту краєзнавчого фонду, виявити лакуни в комплектуванні обов’язковим примірником.

Методами розвідки було обрано анкетування та аналіз статистичних матеріалів.

Отримані дані дослідження показали, що основними мотивами звернення до краєзнавчих ресурсів є професійна діяльність (60% респондентів), у тому числі наукова (22,5%), навчання (31%), читання для відпочинку (35% респондентів віддають перевагу читанню художніх творів місцевих авторів), громадська діяльність (13%).

Аналіз відповідей щодо розподілу краєзнавчих ресурсів обласної бібліотеки за галузевою ознакою виявив неабиякий інтерес до громадсько-політичної тематики (зокрема «історії краю» - 48% опитаних), соціально-економічної (33%), культурно-мистецької та художньої літератури (39%).

Дослідження дало змогу виявити підвищений попит на періодичні краєзнавчі часописи. 83% респондентів постійно використовують місцеву періодику для своїх цілей, з них 73% завжди або майже завжди знаходять там необхідну інформацію. Цей факт підтверджує і аналіз статистичних документів, де 78% від загальної книговидачі у відділі складають періодичні видання.

Рівень задоволення потреб користувачів краєзнавчими виданнями залежить від кількості примірників та повноти надходжень обов’язкового примірника. Результати розвідки показали, що більшість респондентів задоволена наявними ресурсами (69%), але 6% з них не задовольняє існуюче положення з наявністю у фондах необхідної літератури. Незадоволений попит виявився на літературу про туристичну діяльність регіону, новітню історію краю, недостатньо статистичних збірників та довідкових матеріалів, де є фактографічна інформація по Луганській області.

У цілому, отримані дані дослідження дали змогу намітити практичні кроки щодо поповнення краєзнавчого фонду необхідними виданнями та виявлення лакун у комплектуванні. Створення корпоративного проекту «Книга Луганщини – ХХІ століття», метою якого стало збирання інформації по регіону щодо абсолютно усіх виданнях, що виходять на території області, допомагає виявити слабкі міста у комплектуванні краєзнавчого фонду ЛУНБ ім. Горького, а складання анотованих покажчиків в електронну базу даних дає змогу отримувати максимум інформації о краєзнавчих ресурсах усього регіону.

Активізація роботи фахівців краєзнавчого відділу з викладачами середніх та вищих учбових закладів, проведення краєзнавчих читань та обласного літературного конкурсу «Мова – багатство моє», творчі зустрічі з письменниками краю, презентації книг місцевих авторів на щорічному «Книжковому форумі» та у будинку творчої інтелігенції «Світлиця» - усі ці заходи теж позитивно впливають на заповнення лакун у комплектуванні краєзнавчих ресурсів обласної книгозбірні. Підтвердженням цього є той факт, що тільки за рік обсяг надходжень місцевого примірника зріс на 11%. Серед практичних рекомендацій дослідження можна виділити проведення щорічного моніторингу надходжень ОП до фондів Бібліотеки, застосування нових рекламних заходів щодо наявності власних краєзнавчих електронних повнотекстових баз даних видань. На 2011 рік заплановано здійснити соціологічні дослідження «Краєзнавчий аспект діяльності регіональних публічних бібліотек» з метою залучення до співпраці книгозбірень області щодо розповсюдження краєзнавчої інформації, а також скласти «Інформаційний портрет сучасного краєзнавця» шляхом вивчення потреб та професійних інтересів краєзнавців Луганська.

***

До даного тематичного підрозділу можна віднести і соціологічну розвідку «Незадоволений читацький попит у ЛУНБ ім. Горького. Аналіз факторів його виникнення», що проводилась у 2008 році на базі обласної книгозбірні.

Виконавці: сектор розвитку бібліотек ЛУНБ ім. Горького, завідувачка Суслова В.Б.

Дослідження ставило за мету виявити об’єктивні та суб’єктивні фактори виникнення незадоволеного попиту в Бібліотеці, узагальнити дані щодо тематики запитів користувачів різного віку та професій, виявити причини відмовлень на літературу.

Об’єктом дослідження стали користувачі ЛУНБ ім. Горького, предметом – їх незадоволений читацький попит. Вирішення завдань розвідки вимагало використання таких методів як анкетування читачів, бібліотекарів та аналіз бібліотечної документації.

Незадоволений читацький попит у бібліотеці фіксується в «Картотеці незадоволеного попиту» та «Скриньці незадоволеного попиту», що знаходиться у залі традиційних каталогів та картотек. Тут користувачі обласної бібліотеки виказують свої побажання щодо наявності у документному фонді книгозбірні тієї чи іншої книги або літератури певної тематики. Окрім планомірної та поступової роботи з відмовами читацьких вимог, фахівцями обласної бібліотеки постійно вивчається це питання в ході здійснення соціологічних локальних досліджень. Опитування бібліотекарів та аналіз бібліотечної документації показав єдиний результат: найбільше користувачам не вистачає навчальної та галузевої літератури. Зафіксований незадоволений попит за період дослідження (січень – березень 2008 року) складався на 58% з галузевих видань, більшість з яких це економіка, техніка, історичні, правові та соціальні науки. Найчастіше респондентам відмовляли в учбовій літературі (36,7% від загальної кількості відмовлень), виданнях наукової (22%), науково-популярної (20%) виробничої (15,1%) тематики.

Аналіз попиту на конкретні видання в межах кожної читацької категорії засвідчив, що залишилися незадоволеними або частково незадоволеними головні читацькі групи: науковці (68,8% опитаних), економісти, фінансисти (51,4%), підприємці (50%), службовці (43,7%), працівники освіти і культури (26%). Найменший відсоток складають працівники сфери обслуговування (19,5%) та медичні працівники (16%).

Аналіз відмов на літературу показав, що 57 відсотків замовлених книг користувачі не отримали через відсутність їх у фондах Бібліотеки, ще майже 16 відсотків на момент замовлення були зайняті іншими читачами.

Дослідження дало змогу зробити висновки: до кожного зафіксованого випадку незадоволеного попиту має бути диференційований підхід. Перш за все, це стосується тематичних запитів, виконання яких здійснюється за систематичним каталогом та СКС. Аналіз показав, що незадоволений попит з певної теми складає майже 2% від всієї кількості тем, що не знайдені, в основному ж вони є поодинокими (щонайбільше повторюються декілька разів). Це пояснюється різними причинами і, зокрема, відсутністю у користувачів навичок самостійного пошуку літератури.

На основі анкетування читачів та бібліотечних фахівців, а також за вимогами відвідувачів обласної книгозбірні, зібраними у «Картотеці незадоволеного попиту», було складено банк даних конкретних та тематичних пропозицій. Отримані дані використовувались при передплаті та поповненні фондів ЛУНБ ім. Горького.

Отже, соціологічне вивчення проблеми незадоволеного читацького попиту в обласній бібліотеці виявило низку об’єктивних та суб’єктивних факторів його виникнення. На нашу думку, серед внутрішніх факторів впливу на читацький попит є професіоналізм працівників Бібліотеки, підвищення культури та якості обслуговування, краща організація СБА, збереження кількості постійних користувачів, використання новітніх технологій та комплектування фонду електронними документами. Усі вищеназвані фактори і є шляхами подолання диспропорції між зростаючим попитом і можливостями його задоволення наявними інформаційними ресурсами. Що ж стосується зовнішніх, об’єктивних чинників, то прогнозувати це сьогодні досить складно, але сподіваємося, що проведена робота по виявленню незадоволеного читацького попиту в бібліотеках різних рівнів по всій Україні дозволить вплинути на книговидавничу політику держави та сприяє поповненню фондів книгозбірень з урахуванням читацьких запитів та інтересів.

***

Допомагає здійснювати якісне комплектування згідно з реальними запитами та інтересами користувачів, а також поширювати та популяризувати найкращі зразки вітчизняної і світової літератури проведення щорічних рейтингів кращої книжки року. Саме тому, Луганська УНБ ім. Горького започаткувала проведення з 2007 рокущорічних моніторингів кращої книжки, метою яких є відстеження тенденцій та змін у читанні, отримання цілісної картини щодо літературного процесу в Україні. Об’єктом усіх трьох розвідок («Про стан забезпечення публічних книгозбірень Луганської області вітчизняною книжковою продукцією» - 2007 рік, «Краща книга року: рейтинг популярності сучасних українських авторів» - 2009, 2010 рр.) є користувачі обласної книгозбірні, а також районних та міських публічних бібліотек Луганської області, предметом – читацький інтерес до найбільш популярної літератури за останні роки.

Виконавці дослідження: сектор розвитку ЛУНБ ім. Горького, завідувачка сектором Суслова В. Б.

Співвиконавці: фахівці міських та районних публічних бібліотек Луганського регіону.

Бази проведення: 31 ЦБС області.

Одним із завдань, що були визначені в рамках дослідження «Про стан забезпечення публічних книгозбірень Луганської області вітчизняною книжковою продукцією», стало отримання інформації щодо фіксації незадоволеного попиту на українські книжки та періодику в бібліотеках, а також визначення рейтингу читаності найбільш популярних творів сучасних українських авторів. Вирішення цих завдань передбачало застосування таких методів як анкетування та аналіз бібліотечної документації. Треба відмітити, що кожна анкета для опитування складалася з двох або декількох частин, кожна з них «працювала» на виконання окремого завдання. Спільним для усіх анкет був блок запитань, що стосувався визначенню рейтингу кращої книжки року та комплексу питань соціально-демографічного характеру.

За результатами дослідження «Про стан забезпечення...» було зроблено певні висновки. По-перше, серед щорічних надходжень до фондів публічних бібліотек області 27% складають українські видання. По-друге, темпи зростання бібліотечних фондів українською мовою за останні декілька років дещо уповільнились. Так у 2004 році надійшло до фондів книгозбірень області 47,1 тис. примірників нової української літератури, у 2007 році - 41,1 тис. примірників. Проте, читацький попит саме на книги вітчизняних авторів за останні 2-3 роки набагато збільшився. З різних об’єктивних причин (введення нових дисциплін в учбових закладах, зміни в шкільних програмах, поява нових категорій споживачів інформації – безробітних, домогосподарок, незахищених верств населення тощо) відбулися зміни й в структурі читацького попиту, і бібліотека як інформаційний заклад повинна чутливо реагувати на них. Невважаючи на це, бібліотеки області продовжують витрачати бюджетні кошти, іноді зовсім мізерні, на придбання російських видань та часописів.

Отримані дані дослідження (429 анкет від 31 ЦБС) дали змогу зробити висновок, що ситуація з придбанням публічними бібліотеками Луганщини нових українських книжок досить неоднозначна. Так, низка бібліотек (м. Сєвєродонецька, Кіровська, Красного Луча, Рубіжного, Брянки та Білокуракинського, Міловського районів) зовсім не купували нові українські видання за бюджетні кошти. Деякими ЦБС (Антрацитівською міською, Старобільською, Станично-Луганською), що мали бюджетні кошти, не придбано достатньої кількості нових українських книжок. Наприклад, Ровенківською ЦБС у 2007 році витрачено із бюджету на нову літературу 2тис. 599 грн., з них придбано лише 5 примірників українських видань. Враховуючи те, що читацький попит (як показує низка досліджень) на вітчизняну літературу за останній період збільшився, такий підхід до комплектування цієї частини фондів є нерозумним та незрозумілим, навіть не дивлячись на мовну специфіку регіону.

У ході підведення підсумків дослідження проаналізовано також й матеріали, що стосуються рейтингу читаності творів сучасних українських авторів. Для його визначення в анкеті було запропоновано список із 13 авторів. Статистичні дані, одержані від публічних книгозбірень області, свідчать про те, що першість у рейтингу читаності належить А. Куркову – 27,3% від загальної кількості запитів на усіх авторів. Серед особливо популярних в бібліотеках Луганського регіону можна відмітити М. Матіос (13,9%), М. і С. Дяченків (13,6%), О. Забужко (12,9%), Л. Лук’яненко (11,85), В. Шкляр (7,6%), Л. Лузіна (6,3%). Досить несподіваним є той факт, що твори Ю. Андруховича за рейтингом читаності складають всього 3,4%, але серед незадоволеного читацького попиту твори цього письменника знаходяться на одному з перших місць.

Окремим завданням дослідження було вивчення тематики, за якою на думку бібліотекарів, не вистачає літератури вітчизняних авторів. Висновки по конкретному та тематичному незадоволеному попиту співпадають по головних позиціях практично в усіх книгозбірнях області. Так, в основному бракує творів класичної та сучасної української літератури (М. Куліша, П. Куліша, І. Багряного, У. Самчука, Є. Маланюка, В. Винниченка, М. Вінграновського, В. Барки, В. Стуса, Л. Костенко, Б. Лепкого, О. Теліги тощо), а також детективів, фантастики, пригод, жіночих романів. Окремий значний пласт становить художня література за шкільною програмою. Серед основних тематик незадоволеного читацького попиту дослідження виявило й інші галузеві комплекси, а саме: література з правових питань, технічних наук (комп’ютерні технології), історії, філології, медицини і філософії. Окреме місце серед незадоволених читацьких вимог займає економіка, де основна увага відводиться питанням маркетингу та менеджменту.

Результати проведеного соціологічного дослідження дозволяють зробити висновки, що попит користувачів на вітчизняну книжкову продукцію в бібліотеках області задовольняється далеко не в повному обсязі. Повнота одержання читачами необхідних їм вітчизняних видань залежить перш за все, від рівня укомплектованості бібліотек такими виданнями, тому отримані кожною бібліотекою в ході дослідження матеріалі рекомендовано враховувати при поповненні документних фондів публічних книгозбірень, спираючись на пріоритетний інтерес до вітчизняної книжкової продукції.

***

Соціологічна розвідка 2009 року «Краща книга року: рейтинг популярності» здійснювалася у рамках розпочатої на Луганщині обласної акції «З книгою - у майбутнє!», що дала змогу привернути увагу широких кіл громадськості до проблем читання та тих змістовних змін, які відбуваються з ним протягом останніх років.

З метою розширення уявлень про обізнаність користувача ЛУНБ ім. Горького у сучасному літературному процесі в Україні, відстеження змін у читацькому попиті та інтересах, що відбулися за рік та виявлення стратегічних орієнтирів для поповнення фондів сучасною вітчизняною книгою здійснення таких розвідок проводиться щороку або 1 раз у 2 роки.

Виконавці: сектор розвитку бібліотек ЛУНБ ім. Горького, завідувачка Суслова В. Б.

База проведення: Луганська УНБ ім. Горького. В ході роботи використовувались такі методи, як опитування та анкетування користувачів та бібліотекарів.

Об’єктом дослідження стали читачі обласної книгозбірні, предметом – їх запити на українську сучасну літературу, зокрема виявлений читацький інтерес щодо найкращої книги року.

Результати проведеного рейтингового опитування такі: у номінації «Українська художня книга» перше місце посіли книги О. Забужко «Сестро, сестро», М. і С. Дяченків «Брамник», Ю. Андруховича «Таємниця». У номінації «Зарубіжна художня книга (в перекладах)» перше місце користувачами присуджене книзі М. Булгакова «Мастер и Маргарита», друге – книзі Д. Брауна «Код да Винчи», третє – П. Коельо«Брида». Треба відзначити, що серед читачів Бібліотеки, що опитувались, тільки 11,3% надають перевагу читанню української художньої літератури, 33,3% - це прихильники зарубіжної літератури, зокрема російської.

Як свідчать дані вивчення, майже третина опитаних (29,4%) не змогли назвати книжки які б справили на них найсильніше враження, а перелічені книги дуже розрізнені, кожну з них згадують десь 1-2% респондентів. Тому, можна зробити висновок, що масова літературна культура визначається для читача, в основному, темами, жанрами, серіями, а не завжди іменем, навіть коли ці імена – лідери читацького попиту.

Те ж саме стосується і визначення рейтингу серед наукових та науково-популярних видань. На це запитання не змогли відповісти 62,7% опитаних, а названі книги скоріше можна розподілити по жанрах й темах. Так, найбільш популярними серед них стали книжки загального призначення – про домоводство, кулінарію, здоров'я та лікування хвороб, етикет, психологію сім'ї та виховання дітей (18,2%). Трохи менше популярними є книги історичної тематики, їх читають 17,3% опитаних. Серед них, безперечно, посідає перше місце (36%) книга В. Смолія «Історія українського козацтва» в 2-х томах. «Велика ілюстрована енциклопедія України», яка входить до списку кращих видань України за рейтингом 2008 року, обрала друге місце (29,2%) серед названих читачами науково-популярних та довідкових видань, на третьому – «Національний атлас України» - 28% опитаних.

Необхідно зазначити, що книжкові рейтинги за оцінками експертів не завжди збігаються зі сприйняттям пересічного читача. Не завжди твори переможців літературних конкурсів викликають справжній інтерес серед широкого читацького загалу.

Як приклад, підтверджуючий ці слова є результати опитання у другій частині анкети, де запропоновано список кращих видань 2008 року. Окрім двох, уже вищеназваних книг, подавляючи більшість респондентів ці видання не читала або, взагалі, й не чула про них (від 68,6% опитаних до 82%).

За результатами аналізування найбільш активними в читанні є жінки (68,8% опитаних), віком від 20-ти до 30-ти років (45,1%) з вищою (47,7%), або незакінченою вищою освітою (студенти серед них складають 23,5%). Фаховий рівень цієї групи досить високий: це викладачі вищих та середніх учбових закладів – 11,4%, юристи – 5,3%, державні службовці – 2,1%, бібліотекарі – 7,7%, представники мистецьких професій (художники, музиканти, дизайнери) – 8,3%, інженери та підприємці – 7,3% опитаних респонденті.

Отже, проведена соціологічна розвідка дає змогу зробити певні висновки. По-перше, порівнюючи результати раніше проведених досліджень аналогічної тематики, можна сказати, що більшість користувачів бібліотек і населення в цілому надає перевагу у читанні художньої літератури (74%), тобто, зберігається і прослідковується чітка тенденція в цьому сенсі. Як правило, це розважальні видання: «жіночій» детектив та «жіноча» проза (сучасні лідери жанру), «любовні» романи (зарубіжні), нова українська та російська фантастика. Попит на класичну та «серйозну» літературу значно менший. Виняток становлять автори, що входять до програм навчальних закладів.

По-друге, національно-мовна специфіка нашого регіону, де 68,5% опитуваних користувачів бібліотек, надають перевагу читанню книг російською мовою, певною мірою впливає на просування української книги сучасних авторів до пересічного читача, хоча, безперечно, вона й тут знаходить своїх прихильників. Так за даними дослідження «Краща книга року», що проводилося у 2010 році на базі публічних бібліотек Луганської області, 11,3% опитаних респондентів читають лише українською мовою, а 33,4% - віддають перевагу читанню на двох мовах – українською та російською.

Треба сказати, що рамки наступного рейтингового вивчення «Краща книга року» (2010 р.) було декілька розширено завдяки включенню в нього, окрім нового списку кращих українських, російських та зарубіжних видань 2009 року, додаткових питань стосовно пріоритетів респондентів у читанні художніх та публіцистичних творів різними мовами, впливу на особистий вибір рейтингових підсумків кращих книг, визначених експертами, рейтингу книговидавництв тощо.

Серед отриманих результатів досить цікавою стала інформація про те, що переважна більшість учасників дослідження (майже 74 відсотка) не бере до уваги рейтингові підсумки кращих книг за рік, визначених експертами. Є важливими експертні оцінки тільки для таких читацьких груп як – пенсіонери та бібліотекарі.

Серед книговидавництв, що на власний розсуд обирали респонденти, рейтингові оцінки розподілились таким чином: видавництво «ЭКСМО» - 56,8% опитаних, «ФОЛІО» - 42,4%, «АСТ - Артель» - 27,1%. Серед найбільш згадуваних опинились такі видавничі установи, як «Наукова думка», «Софія», «Вища школа».

За результатами щорічного моніторингу «Краща книга року» було визначено шляхи подальшого розвитку даного напрямку дослідницької роботи, а саме: з метою виявлення тенденцій розвитку читацького попиту, динаміки змін їх інтересів та запитів, розширити діапазон вивчення, включаючи в нього окрім книг, інших видань, зокрема журналів та газет, у тому числі місцевих видавництв.

***

Протягом першого півріччя 2008 року сектором розвитку Луганської УНБ ім. Горького здійснено соціологічне дослідження «Українська книга та культура села». Базою проведення стали 22 села з 17 районів Луганської області. Статистико-соціологічна інформація одержувалася серед мешканців сел області методом анкетного опитування. Усього було опитано 235 селян. Метою даного дослідження стало визначення ролі й місця української книги в сучасному культурному середовищі селян Луганщини.

Підсумкові дані анкетування свідчать про те, що за останні досить бурхливі роки політичної та економічної нестабільності, читання залишається одним із головних уподобань культурного життя селян. 46% респондентів оцінюють читання у своєму житті як джерело нових знань, 45,8% - як один, із важливих засобів самовдосконалення і розвитку, 4,3% - як непоганий спосіб для проведення вільного часу. Відповіді на ці запитання досить точно співвідносяться з відповідями на друге запитання анкети –«Яку літературу Ви читаєте?» 50,2% опитаних визначили пріоритети в читанні літератури для навчання та самоосвіти, 38,7% - для відпочинку. Це дозволяє зробити висновок щодо більш-менш об’єктивного характеру відповідей респондентів.

В умовах сьогодення селян важливе місце у задоволенні читацьких потреб займає сільська бібліотека, яка позиціонується для більшості мешканців як соціальний, виховний, інформаційний заклад, центр міжособистого та культурнодозвіллєвого спілкування.

На підтвердження цього 87,7% опитаних селян у своїх відповідях зазначили, що використали б свій вільний час на відвідування бібліотеки та читання книжок, журналів і газет. Крім того, відсутність на селі книжкових магазинів тільки підкреслює важливість відвідувань сільської бібліотеки, які дають інколи єдину можливість при єднання селян до інформаційного простору регіону. Переважна більшість (92,3%) мешканців сіл отримують необхідну літературу в сільській бібліотеці, 21,3% - у друзів, товаришів по роботі чи сусідів, 3% - в іншому місці.

Стосовно мовних пріоритетів в читанні селян, думки розподілялися таким чином: більшість (58,5%) мешканців вважають за краще читати російською мовою, 31,5% - українською, двома мовами – 10,2% опитаних. Таку прихильність до російськомовної літератури серед мешканців сіл області можна пояснити специфікою нашого регіону, де більшість населення розмовляє російською мовою.

Отримані дані дослідження дозволяють зазначити, що й структура читацького контингенту, й структура читання селян досить стабільні та мають лише деякі тенденції до змін. Порівнюючи соціологічні дані минулих опитувань (у 90-ті роки) з теперішніми можна сказати, що селянин, як і раніше, віддає перевагу читанню художньої літератури (73,2% опитаних). Пріоритетні жанри залишилися тіж самі: сентиментальні, сімейні, історичні романи, детективи. Список книжок, найпопулярніших у сільських книгозбірнях, теж є достатньо передбаченим. Зокрема, це романи В. Барки «Жовтий князь», П. За гребельного «Роксолана», Т. Шевченка «Кобзар», М. Зарудного «На білому світі», І. Стаднюка «Люди не янголи», В. Сабко «Лихобор», І. Багряного «Тигролови» та інше. Взагалі ж, якщо треба достеменно знати, які твори входять до рейтингу найбільш запитуваних, слід розгорнути шкільні учбові програми 7-11 класів, й картина буде повною. Але, треба сказати, що у рейтингу серед сучасних письменників зустрічаються імена, що не входять до навчальних програм: Є. Маланюк, О. Забужко, І. Роздобудько, Ю. Андрухович, А. Курков, М. і С. Дяченко, М. Матіос, В. Шкляр.

Цей факт може свідчити про усвідомлений інтерес до української літератури, але й він є більш традиційним, так би мовити «на слуху», сформованим протягом років.

Галузева, фахова, наукова література, крім підручників та довідників запитується 14,5% опитаних мешканців сел. Отже, крім навчальних та дозвіллєвих потреб, інші у мешканців сучасного пересічного села досить мізерні.

Що стосується читання періодики, 49,8% опитаних селян віддають перевагу саме цьому. В цілому, серед анкет згадано 34 назви газет та 30 назв журналів. Серед них: газета «Факты и комментарии» (18,3 опитаних), «Сільськівісті» (4,75), «Бульвар» (4,3%), «Голос України», «Вести региона» та «Аргументы и факты» (по 3,8%) та інше. Серед журналів найбільшим попитом користується «Дім, сад, город» (13% опитаних), «Жінка» (10,2%), «Единственная» (7,2%), «Лиза» (5,5%), «Отдохни» (4,3%), «Натали» (6%) і таке інше. В основному, як показує дослідження, найцікавішими для себе селяни називають російськомовні видання.

Треба додати той факт, що не змогли визначитися з найцікавішими українськими виданнями майже 30% респондентів.

У ході дослідження було виявлено, що бібліотеки Луганської області, у тому числі і сільські, мають позитивну динаміку використання фондів державною мовою (за один рік кількість звернень до них збільшилась на 5,7%), але відсутність стабільного комплектування не дає змогу якісно й оперативно формувати фонд україніки, а нестача бюджетних коштів не дозволяє бібліотекам придбати навіть той обмежений український репертуар, що зараз пропонується. У сільських бібліотеках не вистачає популярної, навчальної та довідкової літератури, книг з питань краєзнавства, історії, культури, економіки, права, а також художніх творів сучасних українських письменників. Сільські книгозбірні практично не мають вітчизняних періодичних видань, за виключенням «Голосу України», «Сільських вістей», «Дім, сад, город» та ще декількох видань у поодиноких випадках в окремих ЦБС. Поповнення фондів книгами державною мовою відбувається, в основному, за рахунок коштів від платних послуг (іноді зовсім мізерних) та надходження книг у межах загальнодержавних програм.

Серед рекомендацій, наданих в результаті даного вивчення є такі:

  • активніше використовувати додаткові джерела фінансування комплектування сільських бібліотек вітчизняними виданнями (спонсорські благодійні внески, дари, платні послуги, у тому числі укладання угод з різними організаціями села або району);
  • на рівні місцевих органів влади ініціювати розробку та прийняття регіональних або територіальних програм щодо поповнення документних фондів сільських бібліотек продукцією українських видавництв;
  • налагодити зворотній зв'язок з державними органами або бібліотечними установами, що розподіляють на місцях літературу за програмою «Українська книга» з метою більш цільового її призначення відповідно потребам конкретних бібліотек, зокрема сільських;
  • активніше використовувати місцеві засоби масової інформації з метою привернення уваги до проблем бібліотек, зокрема поповнення фондів книгозбірні українською видавничою продукцією.

***

Одним із важливих факторів розвитку бібліотеки є її кадровий склад. Як засвідчили результати попередніх досліджень, громада у великій мірі пов’язує перспективи розвитку бібліотек з професіоналізмом бібліотечних фахівців та культурою обслуговування. Сьогодні як ніколи зростає роль особистості кожного бібліотечного працівника, особливо сільського бібліотекаря. Саме тому фахівцями ЛУНБ ім. Горького у 2008 році було проведено соціологічне дослідження «Бібліотекар на селі: портрет фахівця».

Бази дослідження: районні ЦБС області, сільські бібліотеки Перевальського, Антрацитівського, Новоайдарського, Свердловського районів.

Виконавці: сектор розвитку бібліотек ЛУНБ ім. Горького, завідувачка Суслова В.Б.

Методи збору інформації: анкетне опитування та аналіз статистичної документації. В ході дослідження було опитано 297 сільських бібліотекарів.

Предметом вивчення стали кількісні, особові, фахові, комунікативні та інші характеристики працівників бібліотек у сільській місцевості.

Метою дослідження стало складання професійного портрету сучасного сільського бібліотекаря регіону та визначення перспективи розвитку бібліотечної професії, факторів підвищення її статусу шляхом вивчення думок працівників сільських книгозбірень щодо своєї роботи.

Аналіз даних опитування засвідчив, що в колективах сільських бібліотек серед професіоналів переважають жінки віком 31-45 років. Фахівці до 30-ти років разом з молодими спеціалістами складають лишень 11,8%, пенсіонери – 18,9% (у 2005 році їх було 11,4%). Тенденції розвитку вікового складу сільських працівників свідчать про неухильне старіння кадрів, де бібліотекарі старше 46 років складають 50,1%.

Стосовно освітнього рівня, отримані результати дозволяють констатувати, що переважна більшість респондентів мають фахову освіту (62,3%), серед них працівників з вищою спеціальною освітою лише 16% (це в основному ті, кому 41-50 років), з середньою спеціальною освітою понад 77 відсотків працюючих більшість з них мають солідний стаж роботи.

Дані анкетування показали, що 43,2% респондентів обрали професію за покликанням, 21,7% - за порадою родичів, 21,4% - відповіли, що отримали професію випадково, для інших вирішальним став збіг обставин (12,5%).

Лише половина опитаних сільських фахівців задоволені визнанням своєї професії з боку суспільства. На сьогодні бібліотекарі частіше отримують підтвердження свого визнання з боку громади (79,8%), аніж з боку органів місцевої влади.

Досить песимістично настроєні бібліотекарі щодо оцінки своїх можливостей: 68% опитаних, не бачать для себе перспектив кар’єрного росту, хоча майже 22,5% відчувають у себе здібності для виконання функцій керівника. Разом з тим, більш ніж 60 відсотків сільських працівників бібліотек визначають доволі високий ступінь своєї фахової впевненості; вважають, що їм бракує професійності 19,8% опитаних.

Учасникам дослідження було запропоновано висловити свої думки щодо додаткових знань, які необхідно мати бібліотечному працівнику.

Найбільш важливі для професіонала знання та навички за ступенем значущості та частотою згадування, вони розташували так:

  1. знання бібліотечного фонду;
  2. досконале знання структури читацької аудиторії та її запитів та інтересів;
  3. літературознавчі знання;
  4. навички роботи на комп’ютері;
  5. педагогічні та психологічні знання;
  6. комунікативні навички.

Відповідаючи на питання щодо змін, яких потребує робота бібліотек, опитані акцентували увагу на збереженні та поліпшенні професіоналізму сільських бібліотекарів, бажанні та здатності навчання, опануванні нових процесів та технологій. Так, майже 60% респондентів підтвердили свою готовність до інноваційної діяльності, третина фахівців готова оволодіти навичками роботи з комп’ютерами та іншою технікою, якщо вона буде. Значна кількість сільських працівників (69,3%) усвідомлює важливість самоосвіти для підвищення свого професійного рівня. Про ознайомлення з фаховою літературою повідомили 65% опитаних. З них більше половини (62%) витрачають на роботу зі спеціальною літературою до 1 години на тиждень, 22,5% - 2 години в середньому на тиждень, 13,5% - від 3 до 5 годин. Не читають зовсім професійної літератури близько 2 відсотків респондентів. Серед джерел отримання професійної інформації учасники дослідження виділили: семінари (59%), фахові видання та Інтернет (47%), поради методичних центрів (45%), тренінгово-навчальні заходи (28%).

Останній блок запитань стосувався соціального статусу бібліотек та бібліотечної професії сьогодні.

Об’єктивно оцінюючи рівень розвитку своєї бібліотеки 43,7% опитаних вважають, що вона розвивається але повільно. Низький рівень розвитку відзначили 32% респондентів, а 19% відповіли, що їх книгозбірня розвивається, але нерівномірно.

Серед причин непрестижності бібліотечної професії, респонденти назвали: неуважність з боку держави щодо проблем бібліотечної галузі та до проблем бібліотек з боку органів місцевої влади – 15,6%; низька заробітна плата – 25,5%; слабка матеріально-технічна база бібліотек – 14,8%, недостатній рівень комп’ютеризації бібліотек – 21,2% опитаних.

В умовах, в яких виживають сьогодні сільські бібліотекарі, у них і вимоги невеликі. Так, серед шляхів удосконалення професійної майстерності бібліотекарів найбільш ефективним називали видання посібників та методичних рекомендацій з актуальних тем (майже 62%). Вважають реальним створення автоматизованої бібліотечної системи у сільських книгозбірнях з використанням Інтернету та електронної пошти, тільки 4,7% опитаних.

Серед чинників, що впливають на підвищення соціального статусу бібліотечної професії, сьогодні учасники дослідження називають такі:

  • підвищення заробітної платні – 59,2%
  • поповнення книжкових фондів новою літературою – 3,9%;
  • увага до бібліотечних закладів з боку органів місцевої влади та держави - 27,8%;
  • поліпшення матеріальної бази сільських книгозбірень – 26,3%;
  • формування у суспільстві думки про необхідність бібліотек як інформаційних центрів – 19,6%.

Підсумовуючи всі відповіді сільських фахівців, можна визначити, що проведене дослідження дало можливість одержати достатньо об’єктивний «портрет» сучасного фахівця на селі.

Ось деякі висновки, що можна зробити за підсумками вивчення:

  • більшість працівників бібліотек на селі – це жінки, віком від 31 до 45 років, з середньою спеціальною освітою та стажем роботи вище 20-ти років;
  • майже 60 відсотків фахівців впевнено почувають себе на робочому місці та визначають доволі високий ступінь своєї професійної майстерності;
  • що стосується визнання праці бібліотекаря, то перш за все опитаним хочеться, щоб фахівець був поважною, шановною професійною людиною із значно більшою зарплатою;
  • більшість спеціалістів на селі (53,9%) прагнуть удосконалення своєї професійності та відчувають потребу у поповненні знань, але нарікають на відсутність в бібліотеці фахових видань (особливо вітчизняних) та Інтернету.

***

Успіх діяльності бібліотеки тісно пов'язаний із ступенем орієнтації керівної ланки (однією із складових якої є, безумовно, методична служба) в основних аспектах діяльності установи, вмінням скерувати і скоординувати всі її напрямки. Отримати інформацію про те, якими категоріями оперують наразі регіональні методичні центри та з якими проблемами стикаються в повсякденній роботі, дозволило проведення соціологічного опитування «Місце і роль методичної служби ЦБС в бібліотечній практиці».

Виконавці: сектор розвитку ЛУНБ ім. Горького, завідувачка Суслова В. Б.

Термін: жовтень – листопад 2007 року.

Бази проведення: міські та районні ЦБС Луганської області.

Об’єктом дослідження стали фахівці методичних служб публічних бібліотек області, предметом – напрями, форми, методи методичної роботи на місцях, проблеми, з якими стикаються методисти у повсякденній своїй роботі.

З метою з’ясування стану справ у цій сфері і було проведено дослідження із застосуванням таких методів як експрес-опитування працівників методичних служб на «обласній школі методиста» та анкетування фахівців, що займаються цією роботою в бібліотеках області.

За даними дослідження можна з’ясувати, що кадровий потенціал методичних служб на місцях досить потужний. Так, абсолютна більшість методистів є фахівці з вищою спеціальною (53,9% опитаних) та середньою спеціальною (46,1%) освітою. Досвід роботи за фахом складає: від 6-ти до 20 років – 46,2% респондентів, понад 20-ти років на посаді – 23,1% опитаних.

Основні функції методичних служб в бібліотеках, за думкою респондентів, розподілились таким чином: консультативна – 37,8%, інформаційна та координаційна – 33,4%, організаційна – 29,8%, педагогічна – 14,7%, кураторська– 7%.

Дуже прикро, що фахівці низько оцінили аналітичну функцію методичної роботи. Тільки 2% опитаних визнали її важливим аспектом своєї роботи, разом з тим серед проблем, з якими стикаються часто методисти та вимагають допомоги з боку обласних методичних центрів є саме аналізування статистичної або соціологічної інформації. Серед решти проблем, що заважають фахівцям виконувати свої функції, були названі такі:

  • неможливість виїзду до низових бібліотек більше одного разу на рік у зв’язку з недостатнім фінансуванням – 38,5%;
  • відсутність професійних видань - 23,1%,
  • особливо у сільських бібліотеках – 15,4%;
  • неможливість втілення багатьох задумок та проектів у зв’язку з неповним робочим днем у сільських бібліотекарів – 10,7%;
  • нестача інформаційних ресурсів для організації безперервної освіти для бібліотекарів – 16,3%;
  • слабка матеріально-технічна база бібліотек, погане технічне оснащення – 25%;
  • відсутність належного рівня знань з питань аналізування та моніторингу діяльності бібліотек – 20,1%.

У ході дослідження було проаналізовано форми і методи, що застосовують методисти ЦБС для підвищення професійної компетенції бібліотекарів свого регіону. Найбільш ефективними респонденти вважають проведення семінарів та практикумів (53,8%), тренінгів та ситуаційних ігр (54,1%), круглих столів та дискусій (46,2%), майстер-класів (23,1%). Доволі неоднозначна інформація отримана стосовно решти форм та методів, що застосовуються для підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Так, 84,6% опитаних використовують в своїй практиці проведення стажувань серед тільки прийнятих на роботу та неспеціалістів, але вважають ефективною таку форму тільки 7% респондентів. Така ж сама ситуація з проведенням конкурсів професійної майстерності: 48,5% учасників опитування застосовують їх в своїй роботі, а вважають ефективними тільки 2%. Аналізуя таку ситуацію, можна припустити, що ініціатива проведення цих заходів, так би мовити, виходить «зверху», від адміністрації ЦБС. Внести ясність, можливо, зможе додаткове вивчення цього питання.

Важливим інструментом методичного впливу на роботу бібліотек регіону є комплексні вивчення або експертно-діагностичні аналізи їх діяльності. Учасники дослідження доволі високо оцінили таку форму роботи: 69,1% опитаних вважають ефективними виїзди на місця по замовленню, з метою практичної допомоги та проведення виїзних тренінгів, практикумів, лабораторій, а також розповсюдження інноваційного досвіду.

Одним із позитивних чинників у взаєминах між обласним методичним центром і низовими бібліотеками є перехід від командно-розпорядчих відносин на партнерські стосунки, що сприяє активізації професійного спілкування. Більшість респондентів (72%) висловила свою задоволеність роботою обласної методичної служби, особливо виділяя консультативну допомогу колегам з бібліотечних закладів області.

Останній блок запитань анкети передбачав висловлення своїх особистих думок, пропозицій, побажань або критичних зауважень щодо роботи обласного методичного центру та методичних служб на місцях. Досить несподіваним став той факт, що тільки 53,9% респондентів побажали поділитися своїми думками з колегами, тим більше, що всі учасники дослідження володіли багаторічним досвідом та великим стажем методичної роботи . Ця частина опитаних активно виказала свої погляди щодо існуючих проблем та шляхів подальшого розвитку методичних служб регіону у нових напрямках.

Серед пропозицій найбільш численними були такі: впровадження новітніх технологій у сферу підвищення професійної компетентності (69,7% респондентів), збільшення парку комп’ютерної техніки (58,4%), організація комплексних інформаційно-навчальних заходів із залученням нових технологічних можливостей бібліотек (55,1%), збільшення репертуару нових методичних матеріалів, особливо з досвіду роботи (52,8%), проведення виїзних форм заходів на базі кращих бібліотек регіону (30,8%), організація безперервних форм навчання бібліотечних працівників (27,6%), удосконалення якості аналітичної діяльності регіональних методичних служб (14,1%), активізація методичної роботи у напряму краєзнавчої діяльності бібліотек (7%).

Отримані результати дослідження дозволили визначити певні тенденції стану та розвитку методичної діяльності публічних бібліотек області.

По-перше, це стабільність кадрів, їх доволі високий професійний рівень, разом з тим несподіване пасивне ставлення до змін у чималої кількості працівників методичних служб по області. По-друге, були визначені організаційні та практичні перспективи методичного керівництва у бібліотеках регіону, зокрема підвищення кваліфікації та постійне удосконалення системи професійного навчання. По-третє, чітко вимальовується орієнтація більшості опитаних на освоєння методик інноваційної діяльності в методичній практиці та ознайомлення з кращим досвідом публічних бібліотек країни та зарубіжжя.

***

У 2010 році сектором розвитку бібліотек ЛУНБ ім. Горького було здійснено аудиторський аналіз дослідної роботи публічних бібліотек Луганської області «Соціологічні дослідження книгозбірень Луганщини у 2007-2009 роках».

База проведення : міські та районні публічні бібліотеки області.

Виконавці: сектор розвитку бібліотек ЛУНБ ім.Горького, завідувачка сектором Суслова В.Б.

Методи збору інформації: аналіз статистичних та соціологічних матеріалів, наданих бібліотеками регіону.

Останнім часом спостерігається підвищення інтересу до проведення соціологічних досліджень у публічних бібліотеках усіх рівнів: від обласної до сільської. За означений в межах аудиторського аналізу період з 2007 року по 2009 рік дослідницька діяльність бібліотек значно активізувалась. Бібліотеки Луганської області брали участь у Всеукраїнських дослідженнях: «Публічні бібліотеки України в контексті соціокультурного простору регіону» (2007 р.), «Сільські бібліотеки на мапі України» (2007 р.), «Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію у публічних бібліотеках України (2008 р.), «Стан фондів публічних бібліотек України. Розділ фонду «Суспільні науки» (2009-2010 рр.), а також у експрес-опитуванні, що проводилося до фестивалю української книги і читання «Читай українське» (2007 р.). Базами деяких доробок були практично усі бібліотеки Луганського регіону, сегментами інших – вибіркові ЦБС. ЛУНБ ім. Горького приймала участь у всіх дослідженнях державного рівня, а також проводила свої власні доробки різної тематики. Огляд цієї ланки діяльності Бібліотеки розглядається раніше у даній роботі.

Ціла низка соціологічних розвідок виконується самостійно багатьма ЦБС області. Їхня тематика досить різноманітна і має актуальний характер. Потрібно зазначити, що бібліотеки завжди намагаються реагувати оперативно на зміни, що відбуваються у суспільстві і які впливають на бібліотечне життя.

Предметом таких соціологічних доробок часто стає сама бібліотека з точки зору її ролі та місця у житті громади. В цьому напрямку за період, що аналізується частіше за усіх проводили локальні розвідки Алчевська ЦБС (анкетування «Вы пришли в библиотеку», «Имиджнашейбиблиотеки»), Первомайська ЦБС (бліц-опитування «Бібліотека майбутнього», дослідження «Бібліотека в контексті соціального розвитку регіону»), Новопсковська ЦБС (дослідження «Бібліотека і читач: аспекти спілкування та етика взаємовідносин»), Краснодонська ЦБС (анкетування «Бібліотека – духовний ресурс держави», «Бібліотека очима читачів», експрес-опитування «Яка бібліотека потрібна читачам», Міловська ЦБС (міні-опитування «Я і бібліотека»), Луганська ЦБС («Бібліотека у вашому житті»).

За підсумками проведення досліджень даної тематики можна зробити слідуючі висновки: публічні бібліотеки Луганського регіону є і, очевидно, й будуть залишатися найбільш затребуваними установами культури серед інших культурно-освітніх закладів міст і сел області. Каталізатором діяльності публічних бібліотек є зростаючі інформаційні потреби та вимоги до якості бібліотечних послуг.

Серед досліджуваних проблем періоду, що аналізується, також слід відзначити вивчення бібліотеками змін у структурі читацького контингенту та його інформаційних потреб, мотивів звернення до публічних бібліотек різного рівня, тематичних читацьких пріоритетів, утворення незадоволеного читацького попиту, рівня задоволеності бібліотечним обслуговуванням, тощо.

Виявлення і задоволення освітніх, інформаційних та особистих потреб реальних і потенційних користувачів бібліотек сьогодні не можливі без застосування принципів маркетингу, націлених на вивчення ефективності бібліотечно-інформаційної роботи, прогнозування попиту і можливостей його задоволення. Саме з цією метою і впроваджують в свою роботу більшість публічних бібліотек регіону маркетингові дослідження та розвідки, що дозволяють вивчати фактори, які сприяють збільшенню кількості користувачів, зокрема структуру населення регіону та зміни в ній, ефективність кожної бібліотечної послуги, сильні і слабкі місця в роботі бібліотеки, зовнішній вплив – ступінь популярності, імідж бібліотеки.

Такими проблемами опікувалися практично усі бібліотеки області, в роботу яких впроваджувались соціологічні доробки. Найбільш активними в цьому сенсі були Краснолуцька ЦБС (анкетування «Вивчення та задоволення читацьких запитів», «Вивчення читацького попиту на періодичні видання в бібліотеках ЦБС»), Луганська ЦБС (анкетування «Книга. Читач. Час», «Що читає Людина читаюча?»), Лутугинська ЦБС (локальна розвідка «Попит населення на платні бібліотечні та інформаційні послуги»), Марківська ЦБС (експрес-опитування «Світ твоїх читацьких захоплень», «Вивчення попиту на книги серед читачів-пенсіонерів»), Рубіжанська ЦБС (соціологічне опитування «Вивчення інформаційних потреб та запитів по екології»), Брянківська ЦБС (експрес-опитування «Читацький попит на українську книгу»).

Впродовж останніх років новітні інформаційні технології почали активно впроваджувати у практику бібліотечного обслуговування населення. І, хоча, далеко не всі бібліотечні заклади області (особливо сільські) можуть дозволити собі активно освоювати та розвивати нові форми збирання, оброблення, накопичення інформації за допомогою Інтернет-ресурсів, в бібліотеках вже почала формуватися нова категорія споживача – користувач Інтернет. Тому, цей напрям в діяльності деяких бібліотечних систем регіону вже активно вивчається і за період, що аналізується, є певні результати. Проводили соціологічні розвідки: Луганська ЦБС для дорослих-«Що ми обираємо: книги чи комп’ютер?», Брянківська ЦБС – «Книга чи Інтернет: спільники чи суперники?», «Інтернет очима користувачів – рік поспіль», Свердловська ЦБС моніторила діяльність свого Інтернет-центру та Краснолуцька ЦБС анкетувала користувачів інформаційно-консалтингового центру з приводу використання Інтернет-технологій та виявлення пріоритетів в їх інформаційних запитах, а також провела соціологічні дослідження «Ефективність роботи з користувачами в умовах застосування нових технологій».

Проблема незадоволеного читацького попиту є, на жаль, актуальною для бібліотек усіх рівнів. Кожний тип бібліотечних установ має свої особливості, як щодо характеру та тематики читацьких вимог так, відповідно, і відмов.Як правило, у наукових обласних бібліотеках не задовольняються запити на галузеву літературу, а в міських та районних – на художню.

Деякі книгозбірні регіону, що брали участь у загальнодержавному дослідженні «Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію, пропозиції щодо її видання та перевидання» (розроблено НПБУ), не тільки зібрали потрібні дані, але й потім провели свої дослідження, використовуючи вже накоплений досвід у вивченні незадоволеного попиту.

Так, за період, що аналізується найбільш плідно в цьому напрямку працювали бібліотеки Краснолуцької, Новопсковської, Біловодської ЦБС. У ході проведення локальних досліджень було здійснено опитування користувачів та бібліотечних працівників, що їх обслуговують, зроблено аналіз незадоволених читацьких вимог, запитів та картотек обліку відмов. За результатами проведеної роботи фахівцями бібліотек створено банки даних (списки) щодо видання та перевидання українських книжок, які необхідно враховувати при комплектуванні бібліотек.

Дослідники з регіональних бібліотек приділяли увагу і вивченню фахового портрета бібліотечного працівника, зокрема сільського бібліотекаря, молодого фахівця. Розвідки проводились за такими темами: «Социологический портрет библиотекаря» (Краснодонська ЦБС), «Бібліотекар на селі. Портрет фахівця» (Новопсковська ЦБС), «Твоє коло професійного читання» (Марківська ЦБС), «Інформаційна культура бібліотечного працівника» (Краснолуцька ЦБС), «Підвищення якості обслуговування. Погляд фахівця» (Лисичанська ЦБС), «Самооценка работы сотрудника библиотеки» (Свердловська ЦБС), «Інформаційна грамотність бібліотекаря» (Алчевська ЦБС). У ході досліджень було отримано інформацію про соціально-демографічний стан бібліотекарів, зміст їхньої праці, найважливіші професійні та особистісні якості, емоційний стан під час роботи, регулярність і коло читання, ставлення фахівців до платних послуг, а також оцінку власної професійної зрілості щодо проблем бібліотек і шляхів їхнього практичного вирішення у майбутньому. Отже, за отриманими результатами можно зробити певні висновки: професія бібліотекаря в умовах інформатизації набуває все більшого значення. Але вона має пройти певні трансформації, щоб повністю відповідати вимогам, які ставить перед нею час. На жаль, існуючий статус бібліотек і бібліотечних працівників не повністю відповідає їхній ролі в суспільстві, використання інформаційного потенціалу бібліотек часто гальмується слабкою комп’ютерно-телекомунікаційною базою, рівень фахової освіти потребує змін з огляду на сучасний зміст бібліотечної практики.

В ході аналізування отриманих матеріалів (надані 23-ма ЦБС області) виявилося, що в тематиці дослідницькій діяльності наших публічних книгозбірень є ще деякі лакуни - сегменти бібліотечної діяльності, що не вивчаються. Майже зовсім не досліджувалися проблеми сільських бібліотек, їхнє складне становище, їхнє місце в житті сільської громади, пріоритети в інформаційних потребах селян та ступінь їхнього задоволення.

Вимагають великої уваги і проблеми документних ресурсів - найгостріша больова точка бібліотек. В умовах дефіциту фінансування потрібно вивчати можливості раціонального використання існуючих фондів, визначати причини існування їхніх пасивних частин, тощо. Цей напрямок в дослідженнях книгозбірень теж не знайшов свого відображення.

Залишається необхідність постійного вивчення незадоволеного читацького попиту з метою коригування політики комплектування своїх бібліотек. В переважній більшості отриманих від ЦБС соціологічних доробок, цей аспект бібліотечної практики не знайшов достатньої уваги.

В цілому ж, на основі аналізу звітів, що надані в ЛУНБ ім. Горького, можна відзначити певні позитивні зміни у проведенні дослідної роботи та підготовці подальших висновків. Якщо раніше абсолютна більшість таких матеріалів мала суто описовий та констатуючий характер, то зараз, все частіше, в висновках досліджень прослідковуються спроби узагальнення отриманих даних, їхнього детального розгляду. В основі покращення діяльності бібліотекарів-дослідників, на наш погляд, лежить перш за все багаторічний професійний досвід, що дозволяє, часто інтуїтивно, рухатися у вірному напрямі.

Але, відсутність суто фахової підготовки та недостатній рівень володіння науковими методами прогнозування все ж таки відображаються на якості організації та проведення соціологічних досліджень, результатом яких повинно бути прийняття управлінських рішень щодо змістовних або технологічних змін у роботі бібліотеки.

Огляд підготувала завідувачка
сектором розвитку бібліотек
Луганської УНБ ім.Горького
Суслова В.Б.

30.06.2011

Наши партнёры

Режим работы

Понедельник-Четверг - 9:00-18:00
Пятница - выходной
Суббота, Воскресенье - 9:00-17:00

Санитарный день - последний четверг месяца

На нашем сайте и в соцсетях в режиме 24/7

Контакты

Адрес:
91053 ЛНР,
г. Луганск, ул. Советская 78

Почта:
gorkiy.library@gmail.com

Карта сайта

Счётчики

Яндекс.Метрика
Индекс цитирования
Copyright © 2020 Луганская Республиканская универсальная научная библиотека им. М.Горького

Меню